Попов Микола Сергійович

Попов Микола Сергійович
Народився14 грудня 1931(1931-12-14)
станиця Усть-Лабінська Північнокавказького краю, тепер місто Усть-Лабінськ Краснодарського краю, Російська Федерація
Помер3 лютого 2008(2008-02-03)[1] (76 років)
Сестрорецьк, Санкт-Петербург, Росія
ПохованняСестрорецьке кладовищеd
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьінженер
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія Росії Ленінська премія Державна премія СРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попов.

Микола Сергійович Попов (14 грудня 1931(19311214), станиця Усть-Лабінська Північнокавказького краю, тепер місто Усть-Лабінськ Краснодарського краю, Російська Федерація — 3 лютого 2008, місто Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський діяч, конструктор, генеральний конструктор виробничого об'єднання «Кіровський завод» у Ленінграді. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1976—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Герой Соціалістичної Праці (8.10.1975). Доктор транспорту (1993), дійсний член (академік) Академії транспорту Російської Федерації (1993) і Санкт-Петербурзької інженерної академії (1994).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив семирічну школу, навчався в спеціальній школі Військово-повітряних сил СРСР у місті Краснодарі.

У 1955 році з відзнакою закінчив машинобудівний факультет Харківського політехнічного інституту.

З 1955 року працював у танковому конструкторському бюро Кіровського заводу міста Ленінграда: у 1955—1961 роках — інженером-конструктором, провідним інженером-конструктором, начальником сектора, у 1961—1968 роках — начальником відділу озброєнь, заступником головного конструктора.

Член КПРС з 1960 року.

У 1968—1985 роках — головний конструктор, у 1985—1992 роках — генеральний конструктор конструкторського бюро виробничого об'єднання «Кіровський завод» у Ленінграді (Санкт-Петербурзі).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 жовтня 1975 року головному конструктору Кіровського заводу Попову Миколі Сергійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 1992 року — генеральний директор і генеральний конструктор ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро транспортного машинобудування» міста Санкт-Петербурга.

Автор понад 40 наукових праць, а також 60 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. У 1976 році під його керівництвом був створений танк Т-80, перший в світі серійний танк з газотурбінним двигуном. Брав участь у розробках танку Т-80У, 203-мм гусеничної самохідної гармати «Піон», уніфікованого гусеничного шасі для ЗРК С-300В, дорожних і траншейних машин для інженерних військ, сільськогосподарського трактору К-701 і його модифікацій промислового призначення, низки дорожньо-будівельних машин, комплексу машин для лісозаготівельної галузі, підйомних установок для ремонту нафтових і газових свердловин.

Проживав у Санкт-Петербурзі. Помер 3 лютого 2008 року. Похований на цвинтарі міста Сестрорецьк Курортного району Санкт-Петербурга.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://www.lenta.ru/news/2008/02/06/popov/

Джерела

[ред. | ред. код]