Премія Канеллакіса

Премія Канеллакіса
англ. Paris Kanellakis Theory and Practice Award
Країна США США
Тип нагорода
Вручає: Association for Computing Machinery
Підстава За особливі теоретичні досягнення, що зробили значний вплив на практичний розвиток інформаційних технологій
Статус вручається щорічно
На честь: Паріс Канеллакіс
Нагородження
Параметри Грошова винагорода у $10000
Засновано: 1996
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Канеллакіса (37)
Черговість
Сайт awards.acm.org/kanellakis

Премія Паріса Канеллакіса за теоретичні та практичні досягнення (англ. Paris Kanellakis Theory and Practice Award) — щорічна наукова премія Асоціації обчислювальної техніки (АСМ), що вручається за особливі теоретичні досягнення, які мали значний і помітний вплив на практичний розвиток інформаційних технологій [1].

Історія

[ред. | ред. код]

Заснована у 1996 році в пам'ять про Паріса Канеллакіса — грецько-американського вченого в галузі інформатики, який загинув разом зі своєю родиною в авіакатастрофі в американському штаті Колумбія в 1995 році (рейс 965 American Airlines)[2].

Нагорода

[ред. | ред. код]

Лауреатам вручається грошова премія у розмірі $10 тис., яка щорічно забезпечується внесками батьків Паріса Канеллакіса, а також додатковою фінансовою підтримкою декількох тематичних груп Асоціації обчислювальної техніки SIGACT[en], SIGDA[en], SIGMOD[en], SIGPLAN[en], Фондом проєктів ACM SIG[3], а також індивідуальними спонсорськими програмами[1].

Нагороджені

[ред. | ред. код]
Рік Лауреат Обґрунтування нагороди
1996 Леонард Макс Адлеман, Вітфілд Діффі, Мартін Геллман, Ральф Чарльз Меркле, Рональд Лінн Рівест та Аді Шамір «За задум і першу ефективну реалізацію криптосистем з відкритим ключем»[4].
1997 Авраам Лемпель та Яков Зів «За піонерську роботу зі стиснення даних»[5].
1998 Рендел Брайнт, Едмунд Кларк, Ернест Аллен Емерсон та Кеннет Л. Макміллан "за «винахід „символьної перевірки моделі“, методу автоматичної формальної верифікації систем, що широко використовується у виробництві комп'ютерів»[6].
1999 Деніел Слітор та Роберт Андре Тар'ян «за винахід структури даних Розширюване дерево»[7].
2000 Нарендра Кармаркар «За розробку методу внутрішньої точки для лінійного програмування, який працює за поліноміальний час»[8].
2001 Юджін Маєрс[en] «за внесок у секвенування геному людини, повного складу ДНК людської клітини та кодування всіх її генів, основних будівельних блоків життя»[9].
2002 Петр Франашек «за фундаментальний і результативний внесок у теорію та практику застосування обмеженого канального кодування»[10].
2003 Ґері Міллер, Міхаель Ошер Рабін, Роберт Соловей та Фолькер Штрассен за «внесок у практичну реалізацію криптографії та демонстрацію можливостей алгоритмів перевірки простоти», завдяки роботі, яка «привела до двох ймовірнісних тестів простоти, відомих як тест Соловея-Штрассена та тест Міллера-Рабіна»[11].
2004 Йоав Фройнд та Роберт Шапіро за «основоположну роботу та видатний внесок […] у розвиток теорії та практики бустингу, загального та доведено ефективного методу створення довільно точних правил прогнозування шляхом поєднання слабких правил навчання»; зокрема, для AdaBoost, їхнього алгоритму машинного навчання, який «можна використовувати для значного зменшення помилок алгоритмів, що використовуються в аналізі даних, фільтруванні електронної пошти, оптичному розпізнаванні символів, сегментуванні ринку та в інших додатках»[12].
2005 Джерард Гольцманн, Роберт Куршан, Моше Варді та П'єр Вольпе «За внесок в інструментарій, який забезпечує потужні формальні засоби формальної верифікації апаратних і програмних систем»[13].
2006 Роберт Брайтон «за інноваційний внесок у синтез логіки і симуляцію електронних компонентів, які зробили можливим технології швидкого проєктування схемотехніки для програм проєктування електронних систем»[14].
2007 Бруно Бухбергер За «роль у розвитку теорії базису Ґрьобнера, яка відіграє ключову роль у системі комп'ютерної алгебри та широко використовується в науці, інженерії та інформатиці»[15].
2008 Корінна Кортес та Володимир Вапник "за революційну розробку високоефективного алгоритму розпізнавання за допомогою методу опорних векторів (SVM), набору відповідних однотипних методів керованого навчання для завдання класифікації та регресії даних, який є «одним із найбільш часто використовуваних методів машинного навчання і широко застосовується для медичної діагностики, прогнозу погоди та системи виявлення вторгнень тощо»[16].
2009 Міхір Белларе та Філліп Рогауей «за розробку систем доведеної безпеки, орієнтованої на практику, яка призвела до високоякісної та економічно ефективної криптографії — ключового компонента Інтернет-безпеки в епоху бурхливого зростання онлайн-транзакцій»[17].
2010 Курт Мельгорн «за фундаментальний внесок у розробку алгоритмів, що склали основу створення Бібліотеки ефективних типів даних і алгоритмів (LEDA) (англ. Library of Efficient Data types and Algorithms)»[18].
2011 Ханан Самет «за новаторські дослідження задач сортування дерева квадрантів та інших багатовимірних просторових структур просторових даних для сортування просторової інформації, а також за його книги, які вплинули на застосування цих структур»[19].
2012 Андрей Бродер, Мозес Чарикар та Пйотр Індик «за новаторську роботу з локально-чутливого хешування, яка мала великий вплив у багатьох галузях інформатики, включаючи комп'ютерний зір, бази даних, інформаційний пошук, машинне навчання та обробку сигналів»[20].
2013 Роберт Блюмоф та Чарльз Ерік Лейзерсон «за внесок у паралельні та розподілені обчислення, включаючи алгоритм планування завдань та Cilk»[21].
2014 Джеймс Деммел «за внески в алгоритми та програмне забезпечення для чисельної лінійної алгебри, в тому числі LAPACK, що використовується в наукових обчисленнях та аналізі великомасштабних даних»[22].
2015 Майкл Лабі за «новаторський внесок у надлишкові коди, які необхідні для покращення якості передачі відео через Інтернет»[23].
2016 Амос Фіат[en] та Моні Наор[en] «За новаторський внесок для відстеження широкомовного шифрування та піратства, закладення основ сучасного захисту авторських прав Blu-ray дисків та інших засобів масової інформації»[24][25].
2017 Скотт Шенкер[en] За «новаторський внесок у справедливе формування черги з комутацією пакетів, що мало великий вплив на сучасну практику комп'ютерних комунікацій[26]».
2018 Певзнер Павло Аркадійович[en] За «новаторський внесок у теорію, проектування та реалізацію алгоритмів реконструкції послідовностей та їх застосування в складанні геному[27]».
2019 Нога Алон, Пилип Гібонс[en], Йоші Матіас[en], Маріо Жегеді[en] За «проведену роботу з основ потокових алгоритмів та їх застосування до аналізу великомасштабних даних[28]».
2020 Йосі Азар, Андрей Бродер, Анна Карлін[en], Міхаель Міценмахер[en] та Елі Апфал[en] За «відкриття та аналіз збалансованого розподілу, відомого як сила двох варіантів та їх широке застосування на практиці».[29]
2021 Аврім Блюм[en], Іріт Дінур, Синтія Дворк, Френк МакШеррі[en], Коббі Нісім[en] та Адам Д. Сміт[en] За «фундаментальний внесок у розвиток диференційованої конфіденційності.»[30]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Paris Kanellakis Theory and Practice Award. ACM. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 8 квітня 2018.
  2. ↑ ACM Paris Kanellakis Award (PDF). Conduit. Brown CS Dept. 5 (1): 4. 1996.
  3. ↑ ACM SIGs: SIG Project Fund (SPF). ACM. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 8 квітня 2018.
  4. ↑ The first Paris Kanellakis Theory and Practice Award goes to founders of public key cryptography (Пресреліз). ACM. 12 лютого 1997. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2021.
  5. ↑ The ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award goes to pioneers in data compression (Пресреліз). ACM. 26 березня 1998. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  6. ↑ ACM bestows Kanellakis Award for development of 'symbolic model checking,' used in testing computer system designs (Пресреліз). ACM. 26 березня 1999. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 12 грудня 2012.
  7. ↑ ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 1999. ACM. Процитовано 22 листопада 2017.
  8. ↑ Interior point (Пресреліз). ACM. 2000. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  9. ↑ ACM honors developer of key software for sequencing the human genome (Пресреліз). ACM. 22 січня 2002. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  10. ↑ ACM honors Peter Franaszek for contributions to data encoding (Пресреліз). ACM. 21 травня 2003. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  11. ↑ ACM honors creators of methods to improve cryptography (Пресреліз). ACM. 24 травня 2004. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  12. ↑ ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2004. ACM. Процитовано 22 листопада 2017.
  13. ↑ ACM honors creators of verification tools for software, hardware (Пресреліз). ACM. 15 березня 2006. Процитовано 12 грудня 2012.
  14. ↑ ACM honors electronic design automation technologies pioneer (Пресреліз). ACM. 29 березня 2007. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  15. ↑ ACM Kanellakis Award honors innovator of automated tools for mathematics (Пресреліз). ACM. 13 травня 2008. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 12 грудня 2012.
  16. ↑ ACM awards recognize innovators in computer science (Пресреліз). ACM. 17 березня 2009. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 12 грудня 2012.
  17. ↑ ACM awards recognize computer scientists for innovations that have real world impact (Пресреліз). ACM. 30 березня 2010. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  18. ↑ ACM honors computing innovators for advances in research, commerce and education (Пресреліз). ACM. 6 квітня 2011. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 12 грудня 2012.
  19. ↑ ACM honors computing innovators for advances in research, education, and industry (Пресреліз). ACM. 26 квітня 2012. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 12 грудня 2012.
  20. ↑ ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2012. ACM. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 5 травня 2013.
  21. ↑ ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2013. ACM. Процитовано 22 листопада 2017.
  22. ↑ ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2014. ACM. Процитовано 17 липня 2015.
  23. ↑ ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2015. ACM. Процитовано 29 квітня 2016.
  24. ↑ ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2016. ACM. Процитовано 22 листопада 2017.
  25. ↑ ACM Honors Eminent Researchers for Technical Innovations: 2016 Recipients Made Contributions in Areas Including Big Data Analysis, Computer Vision, and Encryption. ACM. Процитовано 14 лютого 2021.
  26. ↑ ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award: Scott J Shenker. Процитовано 16 травня 2019.
  27. ↑ ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award: Pavel Pevzner. Процитовано 16 травня 2019.
  28. ↑ https://awards.acm.org/kanellakis
  29. ↑ Creators of Balanced Allocations Paradigm Receive Kanellakis Award.
  30. ↑ Contributors to the Development of Differential Privacy Receive Kanellakis Award.

Посилання

[ред. | ред. код]