Проституція в Узбекистані

Проституція в Узбекистані нелегальна, але поширена^[1], особливо у Самарканді^[2], Фергані^[3] і столиці країни Ташкенті^[4]. З моменту розпаду Радянського Союзу проституція у країні значно зросла^[5]. За оцінками ЮНЕЙДС, у країні налічується 22 000 працівників секс-бізнесу^[6]. Багато жінок в Узбекистані звернулися до проституції через бідність.

Узбекистан є місцем секс-туризму для чоловіків із Індії^[4][7].

ВІЛ

ВІЛ є проблемою у країні, але реальна ситуація невідома, оскільки уряд редагує цифри, щоб применшити цю проблему^[8]. Повії відносяться до групи високого ризику, і їх звинувачують у зростанні числа ВІЛ-інфекцій^[5][9]. У 2004 році з 11 000 зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції у країні 20 % становили працівники секс-бізнесу.

Клієнти неохоче користуються презервативами^[3][5]. За оцінками ЮНЕЙДС, під час платного сексу презервативи використовуються тільки в 50 % випадків^[10].

За оцінками на 2016 рік поширеність ВІЛ-інфекцій серед секс-працівників становила 2,9 %^[11].

Секс-торгівля людьми

Узбецькі жінки і діти нерідко є об'єктами сексуальної торгівлі на Близькому Сході, у Євразії і Азії, а також всередині країни в публічних будинках, клубах і приватних резиденціях.

Стаття 135 Кримінального кодексу забороняє як секс-торгівлю, так і примусову працю, передбачаючи покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до 12 років. Уряд повідомив, що 250 злочинів, розслідуваних у 2016 році, пов'язані із сексуальною експлуатацією^[12].

Управління з моніторингу і протидії торгівлі людьми Державного департаменту США зараховує Узбекистан до категорії країн «контрольного списку рівня 2», оскільки керівництво країни не повністю дотримується стандартів для боротьби з торгівлею людьми^[13].

Див. також

• Проституція в СРСР

Примітки

1. The Legal Status of Prostitution by Country. ChartsBin (англ.). Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 січня 2018.
2. Uzbekistan: Sex Trade on the Rise. Institute for War & Peace Reporting (англ.). Інститут висвітлення війни та миру^[en]. 21 лютого 2005. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 9 червня 2020. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
3. Uzbekistan: Police and Prostitutes in Unholy Alliance. Institute for War & Peace Reporting (англ.). Інститут висвітлення війни та миру^[en]. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
4. Anjum, Zafar (5 листопада 2013). Excerpts: Lusty Indian men for "boom boom" in Uzbekistan. Kitaab (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
5. Central Asia: HIV Infections Mount In Uzbekistan As Prostitution Rises (Part 2). Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 червня 2020. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
6. Sex workers: Population size estimate - Number, 2016. www.aidsinfoonline.org (англ.). UNAIDS. Архів оригіналу за 4 June 2019. Процитовано 21 липня 2018.
7. Travelling with the Indian sex tourist to Tashkent in search of 'full enjoyment'. 3 Quarks Daily^[en] (англ.). 11 грудня 2014. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
8. Uzbekistan: HIV/AIDS Statistics. The BEARR Trust (англ.). 2012. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
9. In-depth: World AIDS Day 2002. IRIN^[en] (англ.). Архів оригіналу за 22 November 2018. Процитовано 16 вересня 2011. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
10. Condom use among sex workers - Percent, 2016. www.aidsinfoonline.org (англ.). UNAIDS. Архів оригіналу за 22 July 2018. Процитовано 22 липня 2018.
11. HIV prevalence amongst sex workers. www.aidsinfoonline.org (англ.). UNAIDS. 2016. Архів оригіналу за 22 July 2018. Процитовано 22 липня 2018.
12. Uzbekistan 2017 Trafficking in Persons Report. U.S. Department of State (англ.). Архів оригіналу за 3 July 2017. Процитовано 31 січня 2018.
13. Uzbekistan 2018 Trafficking in Persons Report. U.S. Department of State (англ.). Архів оригіналу за 1 August 2018. Процитовано 1 серпня 2018.