Протести в Сербії 2017
| Протести в Сербії 2017 року | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| демонстрації і марші | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| молодь та інші групи населення |  Александар Вучич, Майя Гойкович та ін.
| ||||||||
Протести в Сербії 2017 року — акції протесту проти обрання чинного президента Сербії Александара Вучича. Акції протесту розпочалися 3 квітня, коли стало відомо, що Александар Вучич переміг на виборах. Опозиція заявила про фальсифікації на виборах і тиск на ЗМІ.
Більшість телеканалів Сербії контролюються державою. Також більшість газет перебуває під значним впливом Вуйчича. Так, перед виборами, за кілька днів до голосування, сім найбільших газет Сербії розмістили на перших шпальтах червоно-синій логотип AV (Aleksandar Vucic).[1] Екс-президент Сербії Борис Тадіч заявив, що це показує реальний стан справ із демократією в країні і що, "Ми побачимо північно-корейський сценарій для Сербії, якщо він переможе на виборах".[1]
За тиждень до виборів, ще будучи прем'єр-міністром, Александар Вучич відвідував Росію. Офіційна мета візиту — налагодження економічних відносин.[2]
Протестувальники вимагають відставки голови виборчої комісії, спікера парламенту і керівників державного телебачення. Їх звинувачують у сприянні перемозі Александара Вучича.[3] Спікер парламенту Майя Гойкович закрила парламент на початку передвиборчої кампанії, щоб позбавити опозицію можливість звернутися до виборців із парламенту.[4]
Протести розпочалися 3 квітня. Організовувалися вони через фейсбук. На мітинги вийшли тисячі людей.[5] Люди йшли на мітинги із вимогою відмінити "диктатуру Вучича". Мітингарі перекрили рух транспорту в Белграді перед будівлею парламенту.
У вівторок, 4 квітня, мітинги пройшли у 15 містах Сербії.[6] Найбільші демонстрації і марші пройшли в Белграді, Ниші, Новий Сад і Крагуєваці.[6]
На протестах дуже багато молоді. Мітинги організовували через соцмережі. Лозунги протестантів — "Вучич злодій!", "Геть" і "Ви вкрали голоси".[6]
У Белграді було близько 20 000 чоловік, у Нові-Сад близько 2 000, у Ниші — 5 000.[6]
8 квітня близько 20 000 чоловік зібралися на протести у Белграді. Серед мітингарів були не тільки студенти, але і військові.[4] Вони колоною вирушили до державного телеканалу RTS, а звідти до Палацу Сербії[en], де розташовані Міністерство внутрішніх справ Сербії і резиденція президента Сербії.
Паралельно з цим мітингом, також проходили інші мітинги. Так, в урядовому кварталі Белграда був мітинг, організований профспілкою проти зменшення пенсій. На півдні, в місті Ниш, протестанти рушили до місцевого телеканалу з вимогою правдиво висвітлювати інформацію щодо протестів. Це досить актуально через те, що в Сербії значна частина телепродукції контролюється державою. І серби дивлються телевізор в середньому 5 годин на добу, що найвище серед всіх європейських держав.
- ↑ а б Газети Сербії вийшли з однаковою першою шпальтою на підтримку Вучича [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.], 30 березня 2017, Європейська правда
- ↑ Прем’єр Сербії приїхав до Путіна за тиждень до виборів президента [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.], 27 березня 2017, Європейська правда
- ↑ Сербія після виборів: протестувальники озвучили вимоги до прем'єра Вучича [Архівовано 8 квітня 2017 у Wayback Machine.], 6 квітня 2017, Європейська правда
- ↑ а б У Сербії до акцій проти обрання Вучича президентом приєдналися студенти і військові [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.], Лівий берег
- ↑ Протести "проти диктатури": у Сербії незадоволені перемогою Вучича [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.], 4 квітня, Європейська правда
- ↑ а б в г У Сербії поширюються антиурядові протести: акції пройшли у 15 містах [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.], 5 квітня, Європейська правда
- Young Serbians protest Vucic victory [Архівовано 8 квітня 2017 у Wayback Machine.], DW
- група у Facebook, в якій організовували мітинги
- У Сербії тисячі людей мітингують проти нового президента [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Кандидат Меркель та Путіна. Чого очікувати від нового президента Сербії [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.], Європейська правда
- Хто не скаче, той Вучич. За що стоїть "сербський Майдан" [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.], Європейська правда, 10 квітня 2017