П'єрджорджо Колаутті

П'єрджорджо Колаутті
італ. Piergiorgio Colautti

автопортрет
При народженніПіо Джорджо Колаутті
Народження16 жовтня 1934(1934-10-16) (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрживопис, малювання, скульптура, ілюстрація, літографія, фреска, поезія, журналістика
Діяльністьхудожник, скульптор Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямоксучасне мистецтво, футуризм, сюрреалізм
Сайтpiergiorgiocolautti.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: П'єрджорджо Колаутті у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

П'єрджорджо Колаутті (італ. Piergiorgio Colautti, нар. 16 жовтня 1934(19341016), Рим, Італія) — сучасний Італійський художник і скульптор, який живе і працює в Римі. Він відомий як засновник своєрідного стилю живопису, який іноді називають «Гіперфутурізм», в якому образні елементи приховані під символами, що відображають холод сучасного технологічного світу[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

П'єрджорджо (Піо Джорджо) Колаутті народився в сім'ї скульптора. Після початку Другої світової війни він переїхав до Венето, де почав відвідувати школу дизайну, а також працював і соціалізувався з найбільшими венеціанськими живописцями. Вперше його роботи постали перед публікою під час колективних виставок у Порденоні, Венеції та Местре. Незабаром він взяв участь в експозиціях, які проходили в Анконі і Мачераті, куди він переїхав у 1955 році. У 1958 році Колаутті повернувся до Риму, де він став відвідувати римську школу декоративних мистецтв на Віа Сан Джакомо. У той же час, разом з іншими художниками, Колаутті представив свої роботи на виставці Віа Маргутта[en][2].

У Римі його талант був визнаний Альберто Дзівері[en], який був його вчителем і наставником протягом 5 років. Саме Дзівері підштовхнув П'єрджорджо до ідеї персональної виставки. Його перша персональна виставка відбулася у 1958 році в художній галереї «Ла Скалєтта», в якій найвідоміші художники «римської школи» зробили свій перший вихід «у суспільство»[3]. Роботи Колаутті виставлялися у Франції, США, Італії, Канаді, Німеччині, Великій Британії тощо.

Крім малювання картин, Колаутті практикує створення фресок, настінних розписів, літографій і скульптур. Крім того, надихаючись роботами свого іменитого діда, Артуро Колаутті[en], П'єрджорджо пробує себе в журналістиці. Його статті про суворість життя професійного художника досі публікуються в «Інчучо», малобюджетній італійській версії журналу «People»[1]. Крім того, у 1982 році його вірші були опубліковані у збірці віршів під назвою «L'Altra Alternativa»[4].

Його роботи знаходяться в багатьох державних та приватних колекціях в Італії та за кордоном.

Виставки

[ред. | ред. код]

Персональні

[ред. | ред. код]

Колективні

[ред. | ред. код]

Роботи в музеях

[ред. | ред. код]

В Італії

[ред. | ред. код]
  • Omaggio a San Francesco nel 350 della pinacoteca di Assisi
  • Museum Ebraico di Arte Contemporanea - Рим
  • Museum Agostinelli - Acilia - Рим
  • Museum Madonna del Divino Amore - Рим
  • Pinacoteca dell'Antoniano - Болонья
  • Alassio - Muretto degli artisti
  • Pinacoteca Comune di Albano di Lucania - Потенца
  • Museum della Resistenza di Domodossola - Новара
  • Museum della Pinacoteca Comunale - Roseto degli Abruzzi - Терамо
  • Museum della Pinacoteca Comunale di Giulianova - Терамо
  • Pinacoteca del Comune di Tortoreto - Терамо
  • Pinacoteca del Comune de L'Aquila - Л'Аквіла
  • Pinacoteca del Comune di Tolentino - Мачерата
  • Pinacoteca del Comune di Rieti - Рієті
  • Pinacoteca di Arte contemporanea di Povoleto - Удіне (провінція)

За Кордоном

[ред. | ред. код]

Вибрані нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1963: Premio Targa D'Argento come fondatore del gruppo Gli Ellittici
  • 1968: Award, Montecatini Terme
  • 1969: Award and Gold Medal, Salsomaggiore Terme
  • 1970: Mostra Collettiva, Parco dei Principi - Рим
  • 1970: Gold Medal, Fiano Romano
  • 1972: Silver Medal, P. Schweitzer - Модена
  • 1973: Gold Medal, Comune di Cortina d'Ampezzo - Кортіна-д'Ампеццо
  • 2012: Premio Van Gogh, Accademia Delle Avanguardie Artistiche - Палермо

Цитати і коментарі критиків

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б The Roman Forum[en], January 2008, стор. 32
  2. ↑ Enciclopedia universale seda dell'arte moderna, volume secondo, IDAF, 1969 Milano, стор. 739
  3. ↑ а б Professional, Professional European Association, Anno 1, Speciale Aprile Maggio Giugno 1992, Numero zero, стор. 13
  4. ↑ L'altra alternativa: poesie, Piergiorgio Colautti, 1982
  5. ↑ а б в г д е Panoramica sugli Artisti Italiani, volume 1, Stem Mucchi - Modena, 1977
  6. ↑ Ciao 2001, №7, 1974, стор. 80
  7. ↑ а б Italiastampa, Anno II, №10, Marzo 1974, стор. 44
  8. ↑ а б в г д Archivio storico degli artisti italia, volume 3, IEDA, 1971, стор. 125
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м Colautti, Dall'Uomo-Macchina 1977 all'effetto virtuale del computer, A cure del club amici dell'Arte
  10. ↑ Accademia internazionale delle avanguardie artistiche, 2012, centro diffusione arte, стор. 830
  11. ↑ а б в г д Centimento Artistico Italiano (CAL) 2010, Centro Diffusione Arte Editore, ISBN 978-88-96683-03-3, стор. 51
  12. ↑ а б в г д е ж Arteoggi e grafica oggi, CIDAC editore - CERVIA, 1986, стор. 29
  13. ↑ а б в г д е ж Dizionario degli artisti italiani del XX secolo, volume 1, BOLAFFI, 1979, стор. 97
  14. ↑ Mondo Arte, Anno II, №2, Gennaio-Febbraio 1996, стор. 45
  15. ↑ Annuario comed 1998, Guida ragionata delle Belle Arti, n.25, стор. 73

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Who's who in German: Biographisches Kompendium in deutscher Sprache, Schellmann, 1999, ISBN 3-931230-09-0, стор. 273
  • L'elite 2001, selezione Arte italiana, стор. 386
  • L'elite 2004, selezione Arte italiana, стор. 382
  • L'elite 2008, selezione Arte italiana, стор. 386
  • L'elite 2010, selezione Arte italiana, стор. 310
  • L'elite 2011, selezione Arte italiana, стор. 314
  • L'elite 2012, selezione Arte italiana, стор. 284
  • Ente nazionale manifestazione d'arte, un anno d'arte, Fabbri editori, 1986, стор. 293
  • Piergiorgio Colautti: proposte e ricerca estetica: opere dal 1957 al 1977, Piergiorgio Colautti, 1977
  • Catalogo Bolaffi d'arte moderna, il collezionista d'arte moderna, volume 1, 1970, стор. 134
  • 50 anni di friuli a Roma, Regione Autonoma Friuli Venezia Giulia, 2002, стор. 129
  • ARTE e Collezionismo 2012, Gallery Edition, volume XI, стор. 417
  • ARTE e Collezionismo 2013, Gallery Edition, volume XII, стор. 188
  • XV Biennale Internazionale Dell'umorismo nell'arte, Tolentino 1989, стор. 65
  • XL Rassegna D'arte, G.B. Salvi e piccolo Europa, 1990, стор. 34
  • Al Friuli vicino, Piero Isola, 2003, ISBN 88-8247-116-0, Vecchiarelli Editore, стор. 10, 72-73
  • Ciao 2001, №29, 1975, стор. 61
  • MID TIMES, Volume 3, №35, May 1980, стор. 67
  • Fogolar Furlan di Roma, Anno XL - Luglio - Dicembre 2009 - №2, стор. 31
  • Polska w Europie, №5-7, 1984, стор. 30
  • Art Leader, Anno II, №1, Gennaio-Febbraio 1992, стор. 57
  • Il Poliedro, rassegna d'arte, Marzo / Aprile 1985, Anno XX, стор. 34
  • Piccola Industria, №7-8, Lulgio-Agosto 1984, стор. 68
  • Omnibus Magazine, №4, Settembre 2003, стор. 29
  • Omnibus Magazine, №3, Luglio-Agosto 2003, стор. 14
  • Omnibus Magazine, №5, Novembre 2003, стор. 8
  • Sport Grand Prix Auto, №2, Febbraio 1979, стор. 23
  • Farnesearte, Mensile d'arte e, Anno II, №7-8, Luglio-Agosto 1989, стор. 18
  • La Madonna della Splendore, №17, 22 Aprile 1998, стор. 1, 3
  • La realita 'dell'invisibile, 4-8 Luglio 2007, стор. 23

Посилання

[ред. | ред. код]