П'єр-Луї Женґене | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Прізвисько | Le bon Ginguené ![]() | |||
Народився | 25 квітня 1748[1][2][…] ![]() Ренн[3] ![]() | |||
Помер | 16 листопада 1816[4][1][…] (68 років) ![]() колишній XI округ Парижаd, Париж[3] ![]() | |||
Поховання | Пер-Лашез ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Діяльність | політик, журналіст, дипломат, поет, історик, драматург, літературний критик, літератор ![]() | |||
Alma mater | Émile Zola school in Rennesd ![]() | |||
Мова творів | французька ![]() | |||
Magnum opus | La Décade philosophiqued ![]() | |||
Членство | Інститут Франції, Les Neuf Sœursd, Академія надписів та красного письменства (1816)[5], Туринська академія наук[3], масонство і Академія делла Круска ![]() | |||
| ||||
![]() ![]() | ||||
П'єр-Луї Женґене (фр. Pierre-Louis Ginguené; 25 квітня 1748, Ренн — 16 листопада 1816, Париж) — французький поет і критик.
Популярність йому принесла поема La Confession de Zulmé. Як музичний критик, Женґене стояв на боці глюкістів. Писав у журналі «La feuille villageoise», який поставив собі за мету поширення в народі правильних понять про принципи і прагнення французької революції. Під час терору Женґене був арештований, але термідоріанський переворот повернув йому свободу.
Женґене був також масоном[6], і входив до масонської ложі «Дев'ять Сестер»[7].
Бувши обраним членом виконавчої комісії з народної освіти, багато попрацював над перетворенням народних шкіл. Читав у Парижі курс італійської літератури.
Його найважливішою працею вважається: «Літературна історія Італії» (Histoire littéraire d'Italie, Париж, 1811—1824), складена здебільшого з твору Тирабоскі «Історія італійської літератури» (Storia della letteratura italiana). Останні два томи цього твору частково написані італійським письменником Франческо Сальфі.