Рон Берджесс

Ф
Рон Берджесс
Особисті дані
Повне ім'я Вільям Артур Рональд Берджесс
Народження 9 квітня 1917(1917-04-09)[2]
  Cwmd, Бланау-Гвент, Уельс, Сполучене Королівство
Смерть 14 лютого 2005(2005-02-14)[1] (87 років)
  Свонсі, Уельс, Велика Британія
Громадянство  Уельс
Позиція фланговий півзахисник[d]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1938–1954 Англія «Тоттенгем Готспур» 297 (14)
1954–1956 Англія «Суонсі Сіті» 47 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1946–1954 Уельс Уельс 32 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1955–1958 Англія «Суонсі Сіті»
1959–1963 Англія «Вотфорд»
1963–1965 Англія «Гендон»[en]
1965 Уельс Уельс (в. о.)
1965–1966 Англія «Фулгем» (асист.)
1966–1967 Англія «Бедфорд Таун»[en]
? Англія «Гарроу Боро»[en]
1969 Англія «Лінкольн» Сіті (асист.)
? Англія «Лутон Таун» (скаут)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Вільям Артур Рональд «Рон» Берджесс (англ. William Arthur Ronald «Ron» Burgess, нар. 9 квітня 1917 — 14 лютого 2005, Суонсі) — валлійський футболіст і тренер. Найбільш відомий виступами за «Тоттенгем Готспур» з 1936 по 1954 рік, з яким виграв чемпіонат Англії в сезоні 1950/51 під керівництвом тренера Артура Роу і тривалий час був капітаном команди.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Берджесс народився поблизу Суонсі в невеликому шахтарському містечку Cwm. Перші кроки у футболі він зробив у місцевому клубі Cwm Villa, де його помітили скаути з «Тоттенгем Готспур» — Берджесс виступав на позиції напівфорварда і за один сезон він забив 59 голів.

Його запросили приєднатися до клубу у статусі неоплачуваного юніора, і паралельно Рон знайшов собі роботу металургійного робітника в Чінгфорді. Після року в академії «шпор», у 1937 році «Тоттенхем» вирішив звільнити його, але перед від'їздом додому він грав у юніорському матчі і двічі забив, що змінило думку менеджера клубу Джека Тресадерна, і Берджесса залишили у клубі, після чого він став виступати за резервну команду у Нортфліті. де він грав з Біллом Ніколсоном.

У лютому 1939 року в грі проти «Норвіч Сіті» (2:1) Берджесс дебютував за основну команду «Тоттенгема» в матчі Другого дивізіону. Він відразу ж став основним гравцем і зіграв у 17 іграх чемпіонату і забив один гол 25 березня 1939 року проти «Суонсі Таун» (3:0), перш ніж офіційні ігри були перервані через війну[3].

Під час Другої світової війни він служив у британських королівських військово-повітряних силах, і хоча в цей період він часто був далеко від рідного Лондона, він часто виступав у статусі гостьового гравця у містах, де він перебував. Крім того, він провів десять неофіційних ігор за збірну Уельсу, а вже після закінчення війни, 13 листопада 1946 року проти Англії (0:3) на «Мейн-роуд» у Манчестері Рон провів свій перший перший «справжній» міжнародний матч за Уельс. Загалом він провів 32 матчі за Уельс до травня 1954 року, в якому у Відні валлійці зазнали поразки від Австрії з рахунком 0:2. Він також зіграв за збірну Великобританії у матчі проти решти Європи в 1947 році.

Після війни Берджесс займав провідну роль у півзахисті «шпор». Як лівий вінгер, він був капітаном команди, яка під керівництвом нового тренера та колишнього гравця Артура Роу вийшла до вищого дивізіону в 1949 році та виграла чемпіонат Англії наступного року[4].

Берджесс виступав за «Тоттенгем» до 37 років, перш ніж йому запропонували в серпні 1954 року стати гравцем і помічником тренера в клубі свого рідного міста «Суонсі Сіті», який грав у другому дивізіоні Англії.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

З 1955 року Рон був головним тренером «Суонсі Сіті», де провів чотири роки, після чого приєднався до «Вотфорда» в 1959 році.

З 1963 року він тренував аматорський клуб «Гендон», з яким виграв Істмійську лігу та Кубок аматорів Англії, а через два роки приєднався до тренерського штабу «Фулгема»[5]. Також у 1965 році він виконував обов'язки тимчасового головного тренера національної збірної Уельсу в матчі проти Північної Ірландії, замінюючи відсутнього Дейва Боуена.

Згодом він очолював невеликі клуби «Бедфорд Таун»[en] станом на січень 1966 року і пізніше «Гарроу Боро»[en], після чого працював помічником у «Лінкольн» Сіті (1969), а в 1970-х роках він також був скаутом талантів у «Лутон Таун»[5].

Закінчивши із футболом він працював на складі у канцелярській компанії в Велдстоуні, після виходу на пенсію кілька років жив у Вортінгу, а потім повернувся до рідного Уельсу. Він помер у Суонсі в лютому 2005 року у віці 87 років[6][7].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Тоттенгем Готспур»: 1950-51
«Тоттенгем Готспур»: 1951

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.tradingcarddb.com/Person.cfm/pid/199006/
  2. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  3. ↑ Welch, Julie (2015). Chapter 9: Young, Gifted and Spurs. The Biography of Tottenham Hotspur. Vision Sports Publishing. ISBN 978-1-909534-50-6.
  4. ↑ The Times, 25 April 1952: Footballer of the Year
  5. ↑ а б Managers and Coaches, 1945-82 Bedford Old Eagles
  6. ↑ Ronnie Burgess Welsh international who made champions out of Spurs (The Guardian)
  7. ↑ Tottenham Hotspur – The Complete Record. Breedon Books. 2007. с. 109f. ISBN 978-1-85983-567-8.

Посилання

[ред. | ред. код]