Слава Леонтьєв

Слава Леонтьєв

Слава Леонтьєв і Фродо на прем'єрі фільму «Порцелянова війна» на кінофестивалі «Санденс» (Парк-Сіті, Юта, 20 січня 2024 року)
Народився20 червня 1967(1967-06-20) (57 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькераміст, кінорежисер Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 13731165 Редагувати інформацію у Вікіданих

Слава Леонтьєв (Леонтьєв Станіслав Вікторович[1], також зустрічається Вячеслав[2]; 20 червня 1967(19670620), Харків) — український художник-графік, який працює у порцеляні[2], режисер, колишній військовослужбовець ЗСУ[3]. Співрежисер фільму «Порцелянова війна», який отримав понад 50 нагород та номінацій, зокрема гран-прі категорії «Документальний фільм» на кінофестивалі «Санденс» (2024)[4][5] та duPont-Columbia Awards (2025)[6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Харкові[7] у сім'ї біологів[8]. Разом із майбутньою дружиною Ганною (творчий псевдонім — Аня Стасенко) навчався у Харківському державному художньому училищі, потім Харківському художньо-промисловому інституті (з 2001 року — Харківська державна академія дизайну та мистецтв), завершили аспірантуру, спеціальність «мистецтвознавець»[2]. Тривалий час жив у Криму до анексії Криму, тоді повернувся до Харкова[7]. Пройшов підготовку у теробороні[9]. Після російського вторгнення, з лютого 2022 року служив у війську, зокрема тренував стрільців[7][9]. Після звільнення з ЗСУ у 2023 році навчав стрільбі на волонтерських засадах[9].

Творчість

[ред. | ред. код]
Ботанічний заказник «Гірський масив Тепе-Оба». Крим (2013)

Разом із дружиною займається порцеляною[7] у стилі, який самі називають «пластика „з точки зору“ графіка»[2][1]. У тандемі Леонтьєв в основному зосереджується на кераміці та концепції, тоді як дружина — на розмальовуванні[10].

Отримав відзнаку 2013 року у фотоконкурсі «Вікі любить Землю» за світлину із зображенням ботанічного заказника «Гірський масив Тепе-Оба», яка ввійшла до 12-ки переможців[11].

Фільм «Порцелянова війна» став дебютним фільмом для Леонтьєва[7]. Ідею знімати митців на війні запропонував американський кінематографіст Брендан Белломо, який до вторгнення планував зробити анімацію із подружжям[3][9]. Зйомки проводилися і під час служби[9]. Фільм отримав понад 50 різних нагород та відзнак, 2025 року його номінували на «Оскар» як найкращий документальний фільм[12].

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Анна Стасенко и Вячеслав Леонтьев (рос.) . Процитовано 24 січня 2025.
  2. а б Алекс Малишенко (9 січня 2025). Слава Леонтьєв, Брендан Белломо: «Ми не зосереджувалися на злі, бо зло банальне. Ми знімали те, чому загрожує знищення». Процитовано 24 січня 2025.
  3. 2024 Sundance Film Festival Announces Award Winners (англ.) . www.sundance.org. 26 січня 2024. Процитовано 24 січня 2025.
  4. Аліна Коломієць (28 січня 2024). Український фільм отримав гран-прі на американському кінофестивалі Санденс. www.unian.ua. Процитовано 24 січня 2025.
  5. Joseph Zuloaga (24 січня 2015). Journalism School bestows 83rd annual duPont-Columbia awards. Процитовано 31 січня 2015.
  6. а б в г д Ірина Соломко (1 листопада 2024). «Розписи оживають». Інтерв’ю з митцем та співрежисером «Порцелянової війни» Славою Леонтьєвим. Процитовано 24 січня 2025.
  7. Slava Leontyev. dcdoxfest.com. Процитовано 31 січня 2025.
  8. а б в г д Дмитро Десятерик (27.05.2024). «Ми хотіли, щоб наш фільм не лякав людей, а мотивував їх», — співрежисер «Порцелянової війни» Слава Леонтьєв. Процитовано 24 січня 2025.
  9. Ukrainian Painted Porcelain Sculptures: The porcelain art of Anya Stasenko and Slava Leontiev. veniceclayartists.com. 21 лютого 2012. Процитовано 31 січня 2025.
  10. Yevhen Buket (27 травня 2013). «Вікі любить Землю» вітає переможців. Процитовано 24 січня 2025.
  11. Поліна Горлач (23 січня 2025). Стрічку "Порцелянова війна" номінували на "Оскар" як найкращий документальний фільм. Процитовано 25 січня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]