Сонати й інтерлюдії


Ритмічні пропорції Сонати №3

Сонати й інтерлюдії (Sonatas and Interludes) — твір Джона Кейджа, написаний протягом 1946—48 рр.[1] Це один з перших творів для препарованого фортепіано. Твір присвячено піаністці Maro Ajemian, яка вперше виконувала окремі частини твору 14 квітня 1946 р.[2]:69[1] Тривалість «Сонат і інтерлюдій» — 70 хв.[3]

Історія написання

[ред. | ред. код]

Композиція і форма

[ред. | ред. код]

«Сонати й інтерлюдії» складаються з 16-ти «сонат» і 4-х інтерлюдій. Сонати згруповані по 4; між кожною групою з 4-х сонат є одна або дві «інтерлюдії».[4] Твір має таку послідовність частин:[3]

  • Сонати I-IV
  • Перша інтерлюдія
  • Сонати V-VIII
  • Друга й третя інтерлюдії
  • Сонати IX-XII
  • Четверта інтерлюдія
  • Сонати XIII-XVI

Підготування фортепіано

[ред. | ред. код]

Для підготування фортепіано для твору використовується 75 об'єктів: болти і гайки, шматки гуми й пластику тощо. Для підготування інструменту потрібно 2-3 години.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Paul van Emmerik; Herbert Henck, András Wilheim (2003—2015). 1912-1971. A John Cage Compendium (англ.) . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 10 вересня 2017.
  2. ↑ Silverman, Kenneth (11 липня 2012). Begin Again: A Biography of John Cage. Northwestern University Press. ISBN 9780810128309. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 18 вересня 2017.
  3. ↑ а б в База даних творів композитора. John Cage Trust. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  4. ↑ Sonatas and Interludes for Prepared Piano. Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]