Сугестивність

Сугести́вність — здатність сприймати психічний вплив з боку іншої особи або групи осіб, ступінь сприйнятливості до впливу.

Сугестивність як риса особистості була відома здавна, про що свідчать середньовічні літературні джерела. Наприклад, яскравий приклад високої сугестивності наведений у віршованому «Оповіданні про вчителя» перського поета Джалаледдіна Румі. В цьому творі викладена історія дітей, які, бажаючи прогуляти урок, наполегливо висловлюють свою занепокоєність зовнішнім виглядом учителя аж до погіршення уявного самопочуття викладача^[1].

Є індивідуальною рисою особистості, залежить від ряду характерологічних особливостей (наприклад, в істеричних осіб сугестивність є вищою, ніж у психастеніків), від віку (сугестивність вища в дітей), деяких хворобливих станів (підвищена сугестивність типова для алкоголіків).

Сугестивність залежить від психологічного стану особистості в той або інший момент, її емоційності, ступені втоми й т.п. Значною мірою сугестивність взаємозалежна з конформністю, тобто з тенденцією підкоряти свою поведінку впливу інших людей (такий «груповий тиск» більше обумовлений факторами соціальними).

Різний ступінь сугестивності та її характер визначають вибір психотерапевтичних методик — гіпнотерапії, раціональної психотерапії. Сугестивність стосовно гіпнотичного впливу — гипнабельность. Існують спеціальні проби на сугестивність. Проба С. Н. Астахова [1962] — легке натиснення на повіки в області надбрівних дуг після відповідного впливу в осіб з підвищеної сугестивністю і гипнабельністю викликає змикання вік. Проба П. І. Буля [1955].

Обстежуваному дають у руки підвішений на нитці металевий вантаж, до якого то підносять, то забирають від нього випиляний з дерева підковоподібний, спеціально пофарбований «магніт».

Хворому вселяють, щоб він звернув увагу, що нібито мають місце відхилення в положенні вантажу під впливом «магніту». У засугерованих осіб вантаж справді починає гойдатися в заданому напрямку внаслідок виникнення ідеомоторних рухів.

Див. також

• Сугестія
• Гіпноз
• Самонавіювання
• Переконувальна комунікація

Література

• Навіюваність // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Сугестивність // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Джерела

1. Руми Рассказ об учителе // Ирано-таджикская поэзия. — М.: Художественная литература, 1974. — С. 169—173.(рос.)