![]() | |
25°19′59″ пд. ш. 48°10′01″ зх. д. / 25.333° пд. ш. 48.167° зх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
---|---|
Розташування | Парана[1] ![]() |
Найближче місто | Курітіба |
Площа | 340 км2 |
Висота над р. м. | 10 м ![]() |
Засновано | 1998 |
Об'єкт №: | 893-007 |
Статус: | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] ![]() |
Вебсторінка | icmbio.gov.br/portal/ ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Національний парк Суперагуї (порт. Parque Nacional de Superagüi) — національний парк на узбережжі штату Парана, Бразилія.[2]
Парк створений у 1998 році. Має загальну площу 340 км2, і включає острів Суперагуї, острів Пекас, острови Пінейру та Пінейріньо, а також долину Ріо-дус-Патос і канал Варадуро, який відокремлює острів від материка.
Національний парк Суперагуї був оголошений ЮНЕСКО біосферним заповідником у 1991 році. У 1999 році парк був оголошений об'єктом Всесвітньої спадщини. У парку є бухти, безлюдні пляжі, піщані мілини, лимани, мангрові зарості та численні атлантичні лісові утворення. Парк є основним місцем існування левового тамарина Superagui, що перебуває під загрозою зникнення, і містить багато інших тварин і рослин, характерних для субрегіону Серра-ду-Мар Атлантичного лісу.[3]
Докази свідчать про те, що ця територія була зайнята рибалками з давніх часів. До прибуття європейців її населяли індіанці каріхо і тупінікуїн. Португальці оселилися в цьому районі з 1500 р., не будуючи міст.
У 1852 році швейцарський консул у Ріо-де-Жанейро Перрет Джентіль заснував Супеаргуї, одну з перших європейських колоній у штаті Парана, однак колонія не розросталася, і сьогодні кілька сіл, які знаходяться в межах парку, мають лише кілька жителів, рибалок, спадкоємців 15 сімей, привезених консулом, щоб жити на острові Суперагуї.[3]