Тадеуш Сулімірський

Тадеуш Сулімірський
пол. Sulimirski Tadeusz
Народився1 квітня 1898(1898-04-01)
Кобилани
Помер20 квітня 1983(1983-04-20) (85 років)
Лондон
ПохованняКобилани
Країна Російська імперіяПольща ПольщаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьофіцер, антрополог, археолог, історик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛьвівський університет
Галузьархеологія
ЗакладЛондонський університет,
Яґеллонський університет,
Львівський університет
Вчене званняпрофесор, доцент
Науковий ступіньдоктор філософії, доктор права, почесний доктор
ЧленствоПольське наукове товариство на чужиніd Редагувати інформацію у Вікіданих
Війнапольсько-радянська війна 1920 Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняротмістр Редагувати інформацію у Вікіданих
РідQ63531966? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Хрест Хоробрих (Польща)
Хрест Хоробрих (Польща)
Хрест Хоробрих (Польща)
Хрест Хоробрих (Польща)

Тадеуш Сулімірський (пол. Tadeusz Józef Marian Sulimirski, *1 квітня 1898 р., с. Кобилани, Підкарпатське воєводство — †20 квітня 1983 р., Лондон) — польський археолог, доцент Львівського[1] і професор1936 р.) Краківського університетів; доктор права і доктор філософії[1], історик, почесний доктор Ягеллонського університету і ректор польського університету за кордоном в м. Лондоні[pl].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Він був сином Віта Сулімірського, гербу «Любич» (*10.10.1874-†11.04.1943) та Октавії Пешинської, гербу «Холева[pl]» (*22.03.1877-†8.04.1959)[2].

Служив у 9-му полку Малопольських уланів Війська Польського, брав участь у Польсько-радянській війні 1920 р.. 2 січня 1932 року був підвищений до звання поручика резервної кавалерії польської армії. У 1934 році він став офіцером запасу 2-го танкового полку в Журавиці, ротмістром.

Вищу освіту здобув у Львівському університеті. За роботу з передісторії (доісторичної доби) та антропології у Львівському університеті отримав ступінь доктора права і доктора філософії[3]. Був співробітником Комісії антропології і передісторії Польської академії знань[1]. У 1933—1936 роках був викладачем у Львівському університеті.

У 1929 р. та пізніше сприяв наповненню фондів Волинського краєзнавчого музею[4].

Є видатним[5] дослідником бронзової та залізної доби Галичини (відомі праці):

  • (пол.) Kultura wysocka, 1931;
  • (пол.) Scytowie na zachodnim Podolu, 1936

та ін..

У 1936 р. переїхав до Кракова, де став професором доісторичної археології Ягеллонського університету[3].

У 1939 р. через події Другої світової війни емігрував у Лондон[3].

У 1941 р. став у Великій Британії генеральним секретарем Міністерства освіти польського уряду у екзилі[3].

У 1940—1942 рр. був редактором «Західно-слов'янського бюлетеня» (пол. Biuletyn Zachodnio-Słowiański).

Від 1958 р. — професор археології Центральної та Східної Європи в Інституті археології Лондонського університету[3].

У 1952—1965 рр. читав лекції та вів семінари в багатьох європейських країнах[3].

У 1968—1969 рр. читав лекції та вів семінари в університетах США[3].

Був дописувачем статей в міжнародні журнали та мав енциклопедичну роботу, написав шерег публікацій з доісторичної доби Центральної та Східної Європи.

Найбільшу популярність він отримав від дослідження сарматів (відома праця):

  • (англ.) The Sarmatians (vol. 73 in series «Ancient People and Places») London: Thames & Hudson, 1970.

Був членом

Родина

[ред. | ред. код]

5 лютого 1921 р. він уклав шлюб з Ольгою Лепковською гербу «Домброва» (*30.04.1899-†14.02.1997). Від цього шлюбу мав п'ятеро дітей[2]:

  • Філіція Октавія (*1921-†2008),
  • Марія (*1923-†2007),
  • Вітольд (*1933-†10.02.2016),
  • Кароль Ян (*1936) і
  • Єжи Гвальберт (*1937).

Нагороди

[ред. | ред. код]
  1. Хрест Хоробрих[1];
  2. Хрест Хоробрих[1].

Праці

[ред. | ред. код]
  • Сарматы. Древний народ юга России / Пер. с англ. Т. В. Китаиной (The Sarmatians). Серия «Загадки древних цивилизаций» — М.: изд. ЗАО «Центрполиграф», 2008—191 с. — ISBN 978-5-9524-3712-8, 978-5-9524-3002-0 (рос.)
  • Kurhany komarowskie, Stanisławów, 1939. (пол.)
  • The Sarmatians (vol. 73 in series «Ancient People and Places») London: Thames & Hudson, 1970. (przetłumaczono na polski i wydano jako Sarmaci w 1979 przez PIW w serii Rodowody Cywilizacji). (англ.) (пол.)
  • Kultura wysocka, 1931, (пол.)
  • Polska przedhistoryczna, vol. 1 (1955), vol. 2 (1959) — on Prehistoric Poland.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Delegaci docentów (CZŁONKOWIE GRONA NAUCZYCIELSKIEGO NIENALEŻĄCY DO RADY WYDZIAŁOWEJ) // Skład Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie w roku akademickim 1935—1936 (пол.)
  2. а б Minakowski M. J., Tadeusz Józef Marian Sulimirski h. Lubicz (ID: psb.32748.1) // Genealogia potomków Sejmu Wielkiego (пол.)
  3. а б в г д е ж и Никонов Владимир. Сулимирский Тадеуш / Георгий Ефимов // [Библиотека «Куб» Книги онлайн]. Архівовано з джерела 19 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016. (рос.)
  4. Пушкар Наталія, Несторук Ілона, Волинському краєзнавчому музею — 85, 2014 р., сайт «Волинський монітор»
  5. Чопек С., Тадеуш Сулімірський та його внесок у дослідження епохи бронзи і раннього заліза Поділля та Волині / С. Чопек // Археол. дослідж. Львів. ун-ту. - 2006. - Вип. 9. - С. 97-105., сайт «Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]