Класична біологічна теорія оптимального фуражування, незалежно розроблена в 1966 році Робертом МакАртуром і Еріком Піанкою (англ. Eric Pianka) — стверджує, що вибір їжі тваринами залежить від наступних чинників: часу на пошук їжі і часу на обробку їжі. Теорія постулювала, що тварина прагне максимізувати швидкість споживання енергії Е, яку вона отримує з їжі:
, де
В цілому, поведінка тварин розвиватиметься у напрямі вибору тієї стратегії, яка забезпечить найвищу швидкість споживання енергії V. Якщо тварина витратить більше енергії на пошук і обробку нового виду здобичі, то вона обмежить різноманітність живлення (звузить діапазон дієти) Так, при тварина стає універсалом, а при вибір здобичі буде вузько спеціалізованим.