Транспорт Мальдівів | |
---|---|
Територія | |
Площа | 298 км² (210-те) |
Рельєф | низовинний |
Найвища точка | безименна висота (2,4 м) |
Повітряний | |
Аеропортів | 9 (159-те) |
Наземний | |
Автошляхів | 88 км (216-те) |
Водний | |
Узбережжя | 644 км |
Головний порт | Мале |
Адміністрування | |
Орган | Міністерство ЖКГ та інфраструктури |
Голова | міністр Мохамед Муйззу |
Транспорт Мальдівів представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 298 км² (210-те місце у світі)[1]. Форма території архіпелажної країни — витягнута, субмеридіональна; максимальна дистанція з півночі на південь — 900 км, зі сходу на захід — 170 км[2][3]. Географічне положення Мальдівів дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи в північній частині акваторії Індійського океану з Близького Сходу та Східної Африки до Східної Азії та Австралії[4].
Загальна довжина автошляхів у Мальдівах, станом на 2015 рік, дорівнює 88 км (60 км в Мале, 14 км на атолі Адду, 14 км на острові Лааму (216-те місце у світі)[1].
У країні, станом на 2013 рік, діє 9 аеропортів (159-те місце у світі), з них 7 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 2 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 15 повітряними суднами[1].
Мальдіви є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 8Q, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Мальдівів мають літерний код ІКАО, що починається з — VR[1].
Головний морський порт країни: Мале.
Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 18 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (97-ме місце у світі), з яких: балкерів — 1, суховантажів — 14, нафтових танкерів — 1, рефрижераторів — 2[1].
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 4 (Сінгапуру); зареєстровані під прапорами інших країн — 4 (Панами — 2, Тувалу — 1, невстановленої приналежності — 1)[1].
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерства житлово-комунального господарства та інфраструктури. Станом на 1 серпня 2016 року міністерство в уряді Абдулли Ямін Абдул Гаюма очолював Мохамед Муйззу[6].