Унґньо (кор. 웅녀, трансліт. 熊女, букв. ведмедиця) — ведмедиця, яка стала людиною-жінкою згідно з мітом про створення світу від корейського народу.
За легендою, тигр і ведмідь жили разом у печері та молили божественного царя Гванунґа[en] (Сина Неба і сина Гванін) про те, щоб стати людьми[1] Гванунґ почув їхні молитви й дав їм 20 зубчиків часнику, пучок полинової трави та наказав триматися якомога далі від сонячного світла і харчуватися тільки цією їжею протягом 100 днів. Через голод, тигр покинув печеру приблизно через 20 днів, але ведмедиця залишилася всередині. Через 21 день вона перетворилася на жінку і стала відома як «ведмедиця Унґньо».
Унґньо була вдячна і зробила підношення Гванунґу. Відсутність чоловіка довела її до депресії, і вона почала молитися під священним деревом «бетула» (кор. 신단수, трансліт. 神檀樹), щоб отримати благословення на народження дитини. Гванунґ почув її молитви та був глибоко зворушений. Він взяв Унґньо за дружину, і незабаром вона народила йому сина Тангуна, який згодом заснував корейську націю.
Існує дві основні характеристики Унґньо. Міт про заснування стародавньої корейської нації, як правило, визначає батьківську кровну лінію засновника як Чхонсін (кор. 천신, трансліт. 天神, бог неба) і материнську лінію як Джисін (кор. 지신, трансліт. 地神, бог землі). Як наслідок, Унґньо розглядається як тип тотема, обожнюваного по материнській лінії Тангун (단군).
З іншого боку, сам ведмідь має релігійне значення. Ведмідь є богом землі та символізує матку, яка виробляє продукцію в землеробській культурі. Таким чином, ведмеді переважно інтерпретуються як жінки. Унґньо також інтерпретується як різновид богині.