Уссурійські широколистяні та мішані ліси

Уссурійські широколистяні та мішані ліси
Долина річки Бікін
Екозона Палеарктика
Біом Помірні широколистяні та мішані ліси
Межі Охотсько-Маньчжурська тайга
Маньчжурські мішані ліси
Луки та лісові луки Суйфун-Ханка
Амурський лучний степ
Площа, км² 223516
Країни Росія
Екорегіон позначено фіолетовим

Уссурійські широколистяні та мішані ліси — екорегіон охоплює гірські райони над нижньою частиною Амура, річки Уссурі у Приморському краї та Хабаровському краї на Далекому Сході Росії. Екорегіон перебуває в екологічній зоні Палеарктики, має континентальний клімат. Займає площу 187 357 км².[1]

Розташування та опис

[ред. | ред. код]

Екорегіон охоплює зону у формі літери "Z", в якій північна секція — смуга 400 км лісу на північ від Хабаровська, паралельно річки Амур, вертикальна риска якої паралельна річці Уссурі (20—30 км на захід) на західних схилах гір Сіхоте-Алінь, і далі східними схилами Сіхоте-Аліня, минаючи пасмо.

Флора і фауна

[ред. | ред. код]

Уссурійські ліси найбільш біологічно різноманітні в Північній Азії.[2] Морський вплив помірно пом'якшує клімат, досить високий рівень опадів для росту багатих лісів, а регіон — прикордонний район між горами, рівнинами та морським узбережжям.[3][4]

У лісах регіону переважають Picea ajanensis, Larix gmelinii, Korean pine, Quercus mongolica, Betula platyphylla.[4]

Заповідники

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ussuri broadleaf and mixed forests. Ecoregions of the World. GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за липень 5, 2018. Процитовано 30 червня 2018. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
  2. Eastern Asia: Eastern Russia. World Wildlife Federation. Процитовано 3 липня 2018.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  3. Vegetation comparison between the Russian Far East and the Taisetsu Mountains, Central Hokkaido, northern Japan (PDF). Botanica Pacifica. A journal of plant science and conservation. 2016. Процитовано 4 липня 2018.
  4. а б Forest Vegetation of Easternmost Russia (Russian Far East). Penn State University. Процитовано 4 липня 2018.