Фелісіті (фільм)

Фелісіті
англ. Felicity Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрісторія про дорослішання, ЛГБТ-фільмd і Сексплуатація Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерJohn D. Lamondd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристJohn D. Lamondd Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Glory Annen Clibberyd і Christopher Milned Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторBrian Potterd Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість90 хв.[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Касові збори532 000 A$[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0079144 Редагувати інформацію у Вікіданих

«Фелісіті» (англ. Felicity) — австралійський сексплуатаційний фільм 1979 року сценариста і режисера Джона Д. Ламонда з канадською актрисою Глорі Аннен у головній ролі[4][5].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фелісіті Робінсон навчається у віддаленій школі-інтернаті римо-католицької церкви та шукає розваг в еротичних романах та в лесбійських стосунках зі своєю подругою Дженні. Її батько організовує поїздку на відпустку до Гонконгу, де вона зупиняється в заможної пари. Вони влаштовують вечірку, щоб познайомити Фелісіті зі своїм другом Ендрю. Після вечірки в особняку подружжя бере Фелісіті в поїздку на машині, під час якої зупиняються та позбавляють Фелісіті цноти. Далі дівчина знайомиться з розпусником Ме Лінгом, який спонукає Фелісіті до нових задоволень. З часом дівчина закохується в Майлза, який рятує її від китайських бандитів[6][5].

Акторський склад

[ред. | ред. код]
  • Глорі Аннен — Фелісіті Робінсон
  • Кріс Мілн — Майлз
  • Джоні Флінн — Ме Лінг
  • Джоді Генсон — Дженні
  • Мерилін Роджерс — Крістін
  • Гордон Чарльз — Стівен
  • Джон Майкл Гаусон — Адріан, продавець білизни
  • Девід Бредшоу — Ендрю
  • Крістін Калкатт — черниця
  • Джон Д. Ламонд — Підглядаючий Том Гарденер / Чоловік у кіно

Виробництво

[ред. | ред. код]

Ламонд хотів зняти кіно в дусі фільмів Жуста Жакена («Еммануель»):

Французи завжди вміли робити свої фільми НЕ порнографічними, а еротичними. Вони були стильними — найбільше, що вони могли сказати, це „софткор“. І те, як вони це робили, коли створювали гарні зображення, які виглядали як телевізійна реклама Singapore Airlines, у них була гарна мода, хороші фотографії та гарна музика. І таким чином прикрасили, що зробили шоколад у коробці… Я подумав, добре, спосіб зробити це з бюджетом фільму — поїхати кудись в екзотичне місце. Переконатися, що люди хороші і не мають прищів. Ні в якому разі не будьте брудними, плюс гарна музика та екзотичні місця, гарне освітлення та гарний модний одяг. Тож, попри те, що це був крихітний фільм, ми приїхали в Гонконг і пошили для них весь одяг, щоб він сидів як слід.

[7]

На Ламонда також вплинув «Світ Сюзі Вонг» (1960), що спонукало його зняти свій фільм у Гонконзі. Режисер мав намір зробити свій фільм одразу після «Австралії після темряви», але зрештою першим зняв «Азбуку кохання та сексу: Австралійський стиль». Ламонд стверджує, що на певному етапі режисером збирався бути Джордж Міллер, але він хотів спрямувати фільм в іншому напрямку[7].

Ламонд отримав інвестиції від Roadshow Pictures, а потім спробував отримати фінансування від урядових кіноорганізацій. Вони відмовилися, хоча АФК запропонував позичити йому 40 тисяч доларів, але Ламонд не хотів бути їм зобов'язаним. Він створив пайовий трест і продав сотню акцій по 1250 доларів кожна, які люди могли купити в будь-якій кількості, і фільм був повністю знятий на приватні кошти[8].

Головну роль одержала канадська акторка Глорі Аннен, яка проживала в Лондоні.

Фільм знято в 1977 році. IMDb повідомляє, що перші сцени були зняті у спільноті артистів Монсальват, у передмісті Мельбурна, сцена на вокзалі — у Гілсвілі, за близько 65 км від Мельбурна. Інші сцени зняті в Гонконзі та в студії в Нунавадінгу, теж у передмісті Мельбурна; коли до Гонконгу наближався тайфун, Ламонд на кілька днів перемістив знімальну групу на острів Лорд-Гав[7]. За словами режисера, фільм знятий у «стилі реклами Singapore Airlines та „Еммануель“», за допомогою «протитуманних фільтрів № 3 і так далі. Це надає фільму гарний, респектабельний вигляд»[8].

В одній зі сцен герої йдуть у кінотеатр, де показують «Азбуку кохання та сексу: Австралійський стиль». Ламонд описує це як «чисту економічну необхідність у стилі Роджера Кормана».

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0079144/
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ https://web.archive.org/web/20110218045303/http://film.vic.gov.au/resources/documents/AA4_Aust_Box_office_report.pdf
  4. ↑ DVD Talk. www.dvdtalk.com. Процитовано 15 травня 2024.
  5. ↑ а б Lamond, John D.; Milne, Chris; Flynn, Joni (10 жовтня 1978), Felicity, Krystal Motion Picture Productions, процитовано 15 травня 2024
  6. ↑ Felicity. TV Time (англ.). Процитовано 15 травня 2024.
  7. ↑ а б в Unknown (27 травня 2010). MONDO STUMPO: John D. Lamond interview 2002. MONDO STUMPO. Процитовано 15 травня 2024.
  8. ↑ а б Scott Murray, «John Lamond», Cinema Papers Oct/Nov 1978 p. 97-98