Французько-китайський саміт 2023 року | |
---|---|
англ. 2023 France-China Summit | |
Дата проведення | 5 квітня - 7 квітня 2023 року |
Місце проведення | [[Sofitel Legend Metropole Hanoi, Ханой Велика народна зала, Пекін Гуанчжоу, Гуандун]], [[]], Китай |
Учасники | Емманюель Макрон, Президент Франції Урсула фон дер Ляєн, Президент Європейської комісії Сі Цзіньпін, Генеральний секретар КПК і президент Китаю |
Результати | Дискусії про війну в Україні та роль Китаю як посередника[1] - Підписання кількох економічних та культурних угод[2] - Зміцнення стратегічного партнерства між Францією, ЄС та Китаєм[3] |
Французько-китайський саміт 2023 року — триденний державний візит президента Франції Емманюеля Макрона до Китаю з 5 по 7 квітня 2023 року. Це був перший візит Макрона до Китаю після пандемії COVID-19 і третій з моменту вступу на посаду в 2017 році. Його супроводжувала делегація з понад 50 генеральних директорів країни також він зустрівся з представниками французького ділового співтовариства в Китаї. Макрон зустрівся з Сі Цзіньпіном, генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю та президентом Китаю, та Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської комісії, щоб обговорити різні питання, особливо закцентував увагу на триваючій війні в Україні та потенційну роль Китаю як посередника між Росією і Заходом. Цей візит розглядався як спроба «відновити зв’язок» з Китаєм після трьох років його політики нульового зараження COVID-19, незважаючи на зростаючу доброзичливість Пекіна до Росії в контексті війни.[4]
Раніше Макрон двічі відвідував Китай – у січні 2018 року та листопаді 2019 року. Під час свого першого візиту він оголосив про «всеосяжне стратегічне партнерство» між Францією та Китаєм і підписав кілька угод щодо торгівлі, зміни клімату, ядерної енергетики та культури. Емманюель Макрон також подарував Сі коня на прізвисько Везувій.[5] Під час свого другого візиту президент Франції відвідав China International Import Expo в Шанхаї та зустрівся з Сі Цзіньпіном в Пекіні. Макрон також запросив Сі відвідати Францію на 60-річчя дипломатичних відносин між двома країнами у 2024 році.[6] Однак з тих пір відносини між Китаєм і Францією, а також Європейським Союзом загострилися через кілька факторів. Спалах пандемії COVID-19 на початку 2020 року, яку вперше було виявлено в Китаї, призвів до того, що Пекін фактично закрив свої кордони для подорожей і запровадив суворі карантинні заходи для приїжджих відвідувачів. Це перешкоджало подорожуванню людям та обміну товаром між Китаєм та іншими країнами, зокрема Францією.[7]
Макрон і фон дер Ляєн також підняли питання прав людини під час свого візиту на тлі зростаючої міжнародної критики репресій Китаю щодо етнічних меншин, політичних дисидентів і активістів громадянського суспільства. Вони висловили свою стурбованість ситуацією в Сіньцзяні, де китайський уряд затримав близько мільйона уйгурів та інших тюркських мусульман у таборах перевиховання, піддав їх примусовій праці, нагляду та геноциду.[8] Лідери також закликали Китай поважати автономію та свободи Гонконгу, де Пекін запровадив закон про національну безпеку, який використовувався для придушення продемократичних протестів і ЗМІ.[9] Крім того, вони закликали звільнити кількох видатних осіб, які були ув’язнені або переслідувані за свою мирну діяльність, таких як уйгурський економіст і лауреат премії Сахарова Ільхама Тохті, гонконгського медіа-магната Джиммі Лая і борця за тибетську мову Таші Вангчук.[10]
Декілька груп громадського суспільства та правозахисних організацій привітали позицію Макрона та фон дер Ляєн щодо акценту на правах людини. Макрон «повинен рішуче особисто, а також публічно засудити репресії проти китайських активістів і правозахисників, жителів Гонконгу, уйгурів і тибетців», — заявив президент Ліги прав людини Франції Патрік Бодуен.[11] Однак уряд Китаю відкинув будь-яке втручання у свої внутрішні справи та звинуватив країни Заходу в подвійних стандартах і лицемірстві. Сі розповів Макрону та фон дер Ляєн, що Китай прагне захищати права людини відповідно до власних національних умов і етапу розвитку, та те що Китай виступає проти будь-яких спроб політизувати питання прав людини або використовувати їх як зброю.[12]
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)