Фінансові піраміди в Албанії

 Історія Албанії
Герб Албанії
Іллірійці
Далмація
Слов’янизація Албанії
Візантійська Албанія
Албанські князівства
Війни Скандербега
Лезька ліга
Венеційська Албанія
Османська Албанія
Албанські пашалики
Прізренська ліга
Тимчасовий уряд Албанії (1912-1914)
Албанське національне відродження (кін. 19 - поч. 20 ст.)
Албанське князівство
Албанська республіка (1920-1928)
Албанське королівство
Албанія під владою Італії
Албанія під владою Німеччини
Народно-визвольна боротьба
Народна Соціалістична Республіка Албанія
Падіння комунізму в Албанії
Заворушення 1997 року
Сучасна Албанія

Портал «Албанія»

Фінансові піраміди в Албанії з'явилися в 1991 році після остаточного усунення комуністів від влади. Першу піраміду створив Хайдін Сейдія (алб. Hajdin Sejdia)[1], а після початку будівництва готелю в центрі Тірани втік до Швейцарії з коштами в кілька мільйонів доларів США. Територія, де збиралися побудувати готель, в народі назвали «Дірою Хайдіна Сейдії»: спроба облаштувати на місці готелю парк провалилася, і зрештою цей район вподобали повії. Згодом деякі з кредиторів Сейдії були вбиті, а частина коштів, за припущеннями, осіла на рахунках у закордонних банках. За звинуваченням у шахрайстві та організації фінансових пірамід був заарештований також колишній економічний радник прем'єр-міністра Фатоса Нано, який в результаті сів до в'язниці[2][3] .

Банкрутство більше 25 фірм і підсумковий розвал усіх фінансових пірамід привів до серії масових заворушень у 1997 році, які поставили країну на межу громадянської війни. Усього в албанських громадян організатори фінансових махінацій відібрали різними способами близько 1,2 мільярда доларів США[4] .

Піраміди

[ред. | ред. код]

У 1993 році Максуде «Суддя» Кадьона, яка працювала на взуттєвому заводі, заснувала фірму «Sudja»[5] . За шахрайство Кадьона була заарештована албанською поліцією, але, за іронією долі, її затримали в напіврозваленому будинку. Піраміда діяла на території Тірани, і її розвал став одним із приводів для заворушень[5].

Найбільшою пірамідою Албанії була «Vefa Holding», заснована в 1994 році Вехбі Алімуджа і діяла по всій країні, вкладаючи кошти в будівництво готелів, заправок, магазинів і заводів. 26 травня 1996 року в супермаркеті «Vefa» прогримів вибух, за кілька тижнів до виборів у країні. У 1998 році компанія збанкрутувала, а її президента відправили за ґрати.

Фірма «Gjallica» була створена трьома колишніми співробітниками держбезпеки, уродженцями Кукеса, а на чолі компанії стояв Шесміє Кадрія. Центр — Вльора. 5 лютого 1997 року компанія збанкрутувала, що викликало хвилю протестів і антиурядових виступів у Вльорі.

Demokracia Popullore — Xhaferri

[ред. | ред. код]

Цей фонд з'явився в 1995 році, діючи в селах Лушня, Фієр і Берат; де-факто це була одна з найсильніших фінансових пірамід у країні. 22 січня 1997 року був заарештований її творець Ррапуш Джаферрі, арешт призвів до масових протестів в Лушні 24 і 25 січня.

Компанія «Populli» з'явилася 16 липня 1996 року, діючи на тій же території, що і «Xhaferri». На чолі компанії стояв колишній співробітник держбезпеки Албанії Башкім Дріза, який фінансував передвиборчі кампанії опозиційних албанських партій. У 1997 році він утік із країни на вертольоті у розпал заворушень.

Крім вищевказаних, у країні діяли фінансові піраміди з назвами «Kamberi», «Cenaj», «Silva», «Malvasia», «Kambo», «Grunjasi», «Dypero», «Bashkimi», «Beno», «Pogoni», «B & G», «Kobuzi», «Arkond», «Adelin», «A. Delon», «Agi», «M. Leka Company», «Global Limited Co.» і «Çashku».

Рейтинг за кількістю кредиторів

[ред. | ред. код]
Піраміда Кредиторів
VEFA 59 005
Cenaj 19 078
Kamberi 13 241
Sude 12 991
Beno 10 793
Gjallica 8632
Silva 4490
M.Leka 2464
Global 1793
Разом 132 487

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Andrew Gumbel Lushnje (6 лютого 1997). Albanian 'financiers' fail to play the game | World | News. The Independent. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  2. Rexhina Nano (2008). Të jetosh kohën. Botimet DUDAJ. с. 123.
  3. Jeffries, Ian (1996). A Guide to the Economies in Transition. с. 379. ISBN 0-415-13684-9.
  4. Finance & Development, March 2000 - The Rise and Fall of Albania's Pyramid Schemes. Imf.org. 1 березня 2000. Архів оригіналу за 10 травня 2000. Процитовано 10 лютого 2016.
  5. а б Glauber, Bill (23 лютого 1997). It's bad in Albania and it's about to get worse Failed pyramid deals spread fear, unrest. Baltimore Sun. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 27 серпня 2012. [Архівовано 2014-03-04 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Rënia e Demokracisë, Afrim Krasniqi, 1998, Eurorilindja
  • Unë e pashë kush e dogji Vlorën, Gëzim Zilja, 2000., Pelioni

Посилання

[ред. | ред. код]