Хабібі | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. حبيبي | ||||
Псевдонім | Хабиби | |||
Народився | 1470 Bərgüşadd, Уджарський район, Азербайджанська РСР | |||
Помер | 1520 Стамбул, Османська імперія | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
Мова творів | азербайджанська і турецька | |||
| ||||
Хабібі (азерб. Həbibi, حبیبی) — азербайджанський поет кінця XV — початку XVI століття, писав рідною[1] азербайджанською мовою. Хабібі — псевдонім поета, справжнє ім'я невідоме. Вважається одним з великих поетів свого часу[2].
Народився близько 1470 року в селі Баргюшад (нині Уджарський район Азербайджану). За іншою версією Хабібі був родом з Геокчая[3]. В юності був пастухом[2]. Виховувався при дворі правителя Султана-Якуба, а після його смерті жив при дворі шаха Ісмаїла Хатаї і носив титул «царя поетів» («мелік аш-шуара»). Останні роки життя провів у Туреччині.
Помер 1520 року.
Хабібі є автором газелей світського, гуманістичного змісту. Їх вирізняє свіжість образів, емоційність і карбованість поетичного слова. Відомо близько 40 його творів. Хабібі вважається високоосвіченою для свого часу людиною. Він продовжував традиції Насімі, чия лірична поезія та ідеї мали великий вплив на поета[4]. Хабібі також справив значний вплив на розвиток азербайджанської поезії і творчість таких поетів, як Фізулі та ін.
Наиболее же видным азербайджанским поэтом этого периода, также творившем на родном языке, был Хабиби. Он родился в деревне Баргюшад нынешнего Уджарского района, примерно, между 1470—1475 гг.
Один из. таких литературных меджлисов был создан в Тебрйзе, при дворце Шах-Исмаила. Во главе его стоял знаменитый поэт Хабиби из Геокчая, назначенный: «Мелик ай-шуара» («Царь поэтов»).
Блестящая лирическая поэзия Насими и его идеи оказали большое влияние на крупных азербайджанских поэтов Хабиби и Хатаи.