Хабібі (азербайджанський поет)

Хабібі
азерб. حبيبي
ПсевдонімХабиби
Народився1470
Bərgüşadd, Уджарський район, Азербайджанська РСР
Помер1520
Стамбул, Османська імперія
Діяльністьписьменник, поет
Мова творівазербайджанська і турецька

Хабібі (азерб. Həbibi, حبیبی) — азербайджанський поет кінця XV — початку XVI століття, писав рідною[1] азербайджанською мовою. Хабібі — псевдонім поета, справжнє ім'я невідоме. Вважається одним з великих поетів свого часу[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився близько 1470 року в селі Баргюшад (нині Уджарський район Азербайджану). За іншою версією Хабібі був родом з Геокчая[3]. В юності був пастухом[2]. Виховувався при дворі правителя Султана-Якуба, а після його смерті жив при дворі шаха Ісмаїла Хатаї і носив титул «царя поетів» («мелік аш-шуара»). Останні роки життя провів у Туреччині.

Помер 1520 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Хабібі є автором газелей світського, гуманістичного змісту. Їх вирізняє свіжість образів, емоційність і карбованість поетичного слова. Відомо близько 40 його творів. Хабібі вважається високоосвіченою для свого часу людиною. Він продовжував традиції Насімі, чия лірична поезія та ідеї мали великий вплив на поета[4]. Хабібі також справив значний вплив на розвиток азербайджанської поезії і творчість таких поетів, як Фізулі та ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Али Сумбатзаде. Азербайджанцы, этногенез и формирование народа. — «Элм», 1990. — С. 227. — 303 с.

    Наиболее же видным азербайджанским поэтом этого периода, также творившем на родном языке, был Хабиби. Он родился в деревне Баргюшад нынешнего Уджарского района, примерно, между 1470—1475 гг.

  2. ↑ а б Институт истории (Академия наук СССР), Институт археологии (Академия наук СССР). {{{Заголовок}}}. — «Наука», 1966. — Т. 2. — С. 572.
  3. ↑ Александр Николаевич Болдырев, Афрасяб Пашаевич Векилов. Поэты Азербайджана. — Советский писатель, 1962. — С. 19. — 421 с.

    Один из. таких литературных меджлисов был создан в Тебрйзе, при дворце Шах-Исмаила. Во главе его стоял знаменитый поэт Хабиби из Геокчая, назначенный: «Мелик ай-шуара» («Царь поэтов»).

  4. ↑ Александр Николаевич Болдырев, Афрасяб Пашаевич Векилов. Поэты Азербайджана. — Советский писатель, 1962. — С. 98. — 421 с.

    Блестящая лирическая поэзия Насими и его идеи оказали большое влияние на крупных азербайджанских поэтов Хабиби и Хатаи.

Література

[ред. | ред. код]
  • Азəрбаjчан əдəбиjjаты тарихи, ч. 1, Бакы, 1960 (азерб.)
  • Köprülüzade F., Habibi. Darülfünun edebiyat fakültesi mecmuasi, c. 7, Ist., 1932. (тур.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • С. Колосова. Хабиби // Энциклопедический словарь псевдонимов : [рос.]. — 2009. — стаття з Енциклопедичного словника псевдонімів.