Цмок

Цмок (пол. smok, пол. cmok, біл. цмок, чес. і слов. zmok^[1], zmek, лит. zmakas) — у міфології давніх слов'ян бог хатнього добробуту, родинного вогнища^{[джерело?]}. Зображувався у вигляді змії чи вужа. Інколи у вигляді курки чи ящірки.

Українці називали цмоком райдугу, що начебто смокче воду з рік та морів, котра потім випадає у вигляді дощу.^[2]

Див. також

• Чур (бог)
• Змій Горинич

Література

• Афанасьев А. Н. Мифы, поверья и суеверия славян: В 3 т. — М., 2002. Т. 2. — С. 73.
• Плачинда С. П. Київські фрески: повісті, оповідання. — Київ: Молодь, 1982. — С. 306
• Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — С. 51
• Славянский и балканский фольклор: Этногенетическая общность и типологические параллели. — М., 1984. — С. 187
• Таланчук. О. 100 найвідоміших образів української міфології. — К.: Орфей, 2007. — С. 78.

Примітки

1. Ján., Botík,; Peter., Slavkovský,; Katarína., Apáthyová-Rusnáková, (1995). Encyklopédia l̓udovej kultúry Slovenska (вид. Vyd. 1). Bratislava: Veda. с. 350. ISBN 8022402354. OCLC 32973169.
2. Цмок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.