Шекспірівський сад
Шекспірівський сад — це тематичний сад, в якому вирощують рослини, що згадуються у роботах Вільяма Шекспіра, але також можуть бути присутні рослини, що були типові для епохи Єлизавети, але у Шекспіра не згадані. Шекспірівський сад звичайно містить декілька десятків рослин, що або висаджені трав'янистим різнобарв'ям або у геометричних формах, розділених самшитом. Таблички біля рослин як правило містять відповідні цитати з творів Шекспіра. У саді присутні доріжки, лавки та бюст Шекспіра.
Шекспірівський сад може слугувати компаньйоном до будівель, що імітують архітектуру епохи Єлизавети. В англомовних країнах, особливо США, такі сади часто є публічними, частиною парків, університетів та шекспірівських фестивалів. Вони мають культурне, освітнє значення та через свою романтичність часто використовуються як місце проведення весіль.
Вважається, що Шекспір був пристрасним садівником, хоча його можливості в Лондоні були обмежені. У січні-лютому 1631 року сер Томас Темпл, перший баронет Стоув, з нетерпінням послав свою людину для отримання черенків винограду, що ріс у Нью-Плейс, Стретфорд-на-Ейвоні, маєтку, де Шекспір прожив останні роки. Лист Темпла, що зберігся, однак не має згадки про Шекспіра: Темпл знав про те, що лози гарні від своєї невістки, яка мала будинок поруч[1].
Відродження інтересу до квітів, згаданих у творах Шекспіра, відбулось на фоні загального відновлення захоплення квітковими садами. Ранній документ належить Полу Жерару «Квіти зі Стретфорда-на-Ейвоні» («Flowers from Stratford-on-Avon», Лондон, 1852), в якому він намагався ідентифікувати квіткові посилання Шекспіра, як чисто літературну та ботанічну вправу. Аналогічні праці Дж. Харві Блума («Шекспірівський сад», Лондон: Methuen, 1903) чи Ф.Дж. Севеджа («Флора та фольклор Шекспіра», Челтенхем: E.J. Burrow, 1923).[2] Ця традиція існує і по цей час.
Невеличкий дендропарк з бл.40 дерев, згаданих у Шекспіра, був створений у 1988 році на доповнення до саду котеджу Енн Хатавей (дружини Шекспіра) в Шоттері, в милі від Стретфорда-на-Ейвоні. В парку розташована мультимедівйна лавка, присівши на яку, можна натиснути кнопку та прослухати один з чотирьох сонетів Шекспіра у виконанні відомих акторів[3] Також рисами парку є хатинка з переплетіння гілок живої верби, натхненна рядками з «Дванадцятої ночі»[4], та лабіринт з тису.
Певне головним шекспірівським садом є сад, вигадливо реконструйований Ернестом Ло у Нью-Плейс, Стретфорд-на-Ейвоні, у 1920-ті. Він використав гравюру Томаса Гілла «Лабіринт садівника» (Лондон, 1586 рік), зазначивши у прес-релізі, коли сад ще планувався, що це була «книга, з якою Шекспір точно консультувався при створенні свого власного вузлового саду»[5] Та сама гравюра була використана при плануванні Саду королеви позаду палацу К'ю 1969 року. Багато ілюстрована книга Ернеста Ло «Сад Шекспіра, Стретфорд-на-Ейвоні» («Shakespeare's Garden, Stratford-upon-Avon», 1922 р.), слугувала натхненням багатьом бажаючим створити квіткові шекспірівські сади у 1920-30-ті роки. Для американців, аналогічний вплив вчинила книга Естер Сінглтон «Шекспірівський сад» (Нью-Йорк, 1931 р.).[6] Сади, створені Сінглтон та Ло, як і більшість інших шекспірівських садів, значною мірою завдячують яскравій естетиці частково відновленій, але переважно вигаданій традиції «англійського сільського саду», що почалася у 1870-х.[7] Спроб відтворити справжній середньовічний сад з жорстким використанням лише історичних рослин робилось мало, доки Національний траст не став першопроходцем, створивши у 1970-ті вузловий сад у Літто Мортон Холл, Чешир, та відновив партер у Гемптон Корт (1977 р.).[8]
Найбільш відоме посилання у Шекспіра на рослини, що використовуються з символічною метою (крім коротких згадок, як у «Ромео і Джульєтта»: «Та що ім'я? Назви хоч як троянду, Не зміниться в ній аромат солодкий!»[9]), — це промова Офелії у Гамлеті:
- Офелія: Ось розмарин, це на згадку. Пам'ятай, любий, пам'ятай. А ось братки, це для дум.
- Лаерт: Повчальний урок безуму: щоб думки та пам'ять були в згоді.
- Офелія: Ось вам кріп і орлики. Ось рута. А тут трохи для мене. Ще вона прозивається зіллям святої неділеньки. Ох, але вам носити цю руту з іншої причини. А ось стокротка. Дала б вам і фіалок, та вони всі пов'яли, коли вмер мій батько. Кажуть, йому хороше вмиралося…[10]
Шекспір також використовує рослини для історичного символізму, як обривання білих та червоних троянд у «Генрі VI, частина I» як передвістя династичної боротьби, яка стала відома як Війна Червоної та Білої троянд і принесла завершення правління короля. Всі рослини, які Шекспір називає у своїх творах, згадані у класичних медичних текстах або середньовічних травниках.[11]
| Місцерозташування | Фото | Належність | Посилання |
|---|---|---|---|
| Бруклінський ботанічний сад, Бруклін, Нью-Йорк, США | Публічний парк чи ботсад | [1] | |
| Шекспірівський сад в Еванстоні, Іллінойс, США, створений 1916–1929. |  |
Публічний парк чи ботсад | [2] |
| Ботанічний сад Йоганнесбургу, ПАР | Публічний парк чи ботсад | [3] | |
| Центральний парк (Нью-Йорк) |  |
Публічний парк, шекспірівський фестиваль | [4] [Архівовано 12 вересня 2015 у Wayback Machine.] |
| Міжнародний сад тестування троянд, Портленд, Орегон |  |
Публічний парк чи ботсад | |
| Золоті ворота, Сан-Франциско, Каліфорнія | Публічний парк чи ботсад | [5] [Архівовано 10 вересня 2015 у Wayback Machine.] | |
| Гантінгтонська бібліотека, Сан-Марино, Каліфорнія | Публічний парк чи ботсад | [6] | |
| Відень, Австрія | Публічний парк чи ботсад | [7] | |
| Герцогспарк, Регенсбург, Німеччина | Публічний парк чи ботсад | ||
| Університет Південної Дакоти | Територія кампусу університету | [8] | |
| Єлизаветинський сад, Фолджерівська шекспірівська бібліотека | Публічний парк чи ботсад | [9] |
- ↑ Thomas Temple, «A Document Concerning Shakespeare's Garden» The Huntington Library Bulletin No. 1 (May 1931), pp. 199–201.
- ↑ Всі згадані у Карла П, Вентерсдорфа, «Hamlet: Ophelia's Long Purples» Shakespeare Quarterly 29.3 (Summer 1978, pp. 413–417) p. 414 note 10, and p 416 note 23.
- ↑ Shakespeare Birthplace trust [Архівовано 20 липня 2008 у Wayback Machine.].
- ↑ «Make me a willow cabin at your gate» (Act I, scene v).
- ↑ Brent Elliott, «Historical Revivalism in the Twentieth Century: A Brief Introduction» Garden History 28.1 (Summer 2000, pp. 17-31) p 21
- ↑ Книга Елеанок Сінклер Род, «Дикі квітки Шекспіра» (Лондон: Medici Society 1935), поєднує два інтереси — до шекспірівського саду та до «дикого саду».
- ↑ Jane Taylor and Andrew Lawson, The English Cottage Garden; Philip Edinger, Cottage Gardens: «У своєму розкішному святкуванні кольору, форми та аромату, наповнені квітами сільські (котеджні) сади, якими ми захоплюємося сьогодні, мають мало спільного зі своїми англійськими предками…»
- ↑ Elliott 2000:22.
- ↑ «Ромео і Джульєтта», В.Шекспір, у перекладі І.Стешенко (переклад з англійської). Джерело: В.Шекспір. Зібрання творів у 6-ти томах. Том 2. К.: Дніпро, 1986. 624 с. — С.: 311–413, онлайн. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 14 вересня 2015. [Архівовано 2015-09-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Сцена 5, «Гамлет», В.Шекспір, у перекладі Л.Гребінки. Джерело: В.Шекспір. Твори в шести томах: Том 5. К.: Дніпро, 1986. 696 с. — С.: 5-118, онлайн. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 14 вересня 2015. [Архівовано 2015-09-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Montgomery County, Maryland Department of Environmental Protection, site (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 серпня 2006. Процитовано 14 вересня 2015. [Архівовано 2006-08-14 у Wayback Machine.]
- Ellacombe, Henry Nicholson (1884). The Plant-lore & Garden-craft of Shakespeare (вид. 2). London: W Satchell and Co. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
- Shakespeare's Wild Flowers: Fairy Lore, Gardens, Herbs, Gatherers of Simples and Bee Lore by Eleanour Sinclair Rohde (London: The Medici Society, Ltd. Great Britain 1985)
- Shakespeare's Flowers by Jessica Kerr (Thomas Y. Crowell Company, New York, 1969)
- Fantastic Garlands: An Anthology of Flowers and Plants from Shakespeare by Lys de Bray (Blandford Press: Poole, Dorset 1982)
- The Shakespeare Garden by Esther Singleton (William Farquhar Payson, New York, 1922, out of print)
- The Flowers of Shakespeare by Doris Hunt (Webb & Bower Exeter, England, 1980)
- The Renaissance Garden In England by Sir Roy Strong (Thames and Hudson Ltd, London 1979, republished 1998)
- "Shakespeare's Flowers, "
- "Shakespeare's Garden, " [Архівовано 12 жовтня 2015 у Wayback Machine.] an online quiz
- Images and quotations from a Shakespeare garden in San Jose, California [Архівовано 12 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- List of quotations from Purdue University
- «The Shakespeare Garden: Plants in Shakespeare's Works» [Архівовано 21 червня 2006 у Wayback Machine.] by Penny Duchene-Carson, Colorado State University
- Northwestern University Shakespeare Garden, Northwestern University Archives, Evanston, Illinois [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.]