Юлія Шамалова-Беркович

Юлія Шамалова-Беркович
Народилася1 квітня 1964(1964-04-01)[1] (60 років)
Самарканд, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна СРСР
 Ізраїль
Діяльністьполітична діячка, керівниця, генеральний директор, громадська діячка
Alma materТель-Авівський університет
Знання мованглійська[1], російська[1], Бухорі[1] і іврит[1]
Посададепутат Кнесету[d][1] і генеральний директор
ПартіяКадіма
ДітиNuel Berkovichd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шамалова.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Беркович.

Юлія Шамалова-Беркович (нар. 1 квітня 1964(19640401), Самарканд, УзРСР) — ізраїльська громадська і політична діячка, депутатка Кнесету 18-го скликання від Кадіма.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1979 році, Юлія Шамалова у віці 15 років разом з батьками репатріювалася до Ізраїлю.

Вона закінчила єрусалимську школу «Рене Кассен», а потім — курси журналістики.

Першу академічну ступінь за спеціальністю «суспільні науки, соціальна психологія та антропологія» Юлія Шамалова отримала в 1988 році, закінчивши Тель-Авівський університет.

У 1998 році вона отримала ступінь магістра менеджменту (МВА), закінчивши школу управління бізнесом імені Л. Раканаті при Тель-Авівському університеті.

Кар'єру в ізраїльських засобах масової інформації Юлія Шамалова-Беркович почала у 1988 році. Працювала в газетах «Індекс Йерушалаим», «Тель-Авів» і «Ма бе-фетах».

У 1992 році вона стала керівником відділу маркетингу, а потім генеральним директором газети «Вісті», яку незабаром перетворила з тонкого тижневика в найбільше і саме впливове ізраїльське щоденне друковане видання російською мовою з масою популярних додатків, таких, як «Вікна», «Скарбник», «Шарм» тощо.

На початку 2001 року Юлія Шамалова-Беркович за дорученням Лева Леваєва очолила російськомовний канал ізраїльського телебачення «Ізраїль-плюс». Канал розпочав свою роботу в листопаді 2003 року. Шамалова була звільнена 10 лютого 2004 року за низький рейтинг каналу і катастрофічний борг.

З 2004 року, після відходу з телебачення, активно займалася бізнесом і громадською діяльністю. Зокрема, входила до складу президії Всесвітнього сіоністського конгресу, очолювала комісію Асоціації підприємців Ізраїлю по ініціативам репатріантів, була членом рад директорів декількох великих компаній, надавала консалтингові послуги в сфері стратегічного розвитку.

Паралельно займалася політичною діяльністю. До роботи в русі Кадіма Юлію Шамалову-Беркович навернув Аріель Шарон. У 2006 році вона була призначена заступником генерального директора руху Кадіма зі стратегії та розвитку, однак звільнена через п'ять місяців.

Балотувалася від партії Кадіма до Кнесету 17-го скликання.

Депутат кнесету 18-го скликання Юлія Шамалова була обрана 6 липня 2009 року.

Юлія одружена з економістом Йехезкелем Берковичем. У них двоє дітей — син Шахаф і донька Нуель.

Живе в Герцлії.

Пріоритети

[ред. | ред. код]

Будучи переконаним сіоністом, Юлія Шамалова-Беркович вважає, що Ізраїль повинен стати самим кращим місцем життя для всіх євреїв світу. Її мрія — щоб у кожного єврея, де б він не жив, був в Ізраїлі свій будинок, реальне відчуття причетності до Ерец-Ісраель, що дарує відчуття батьківщини. Тому вона вимагає знизити ціни на житло.

Одним з основних умов економічної стабільності Юлія Шамалова-Беркович вважає перетворення Ізраїлю на експортну державу, яка, за відсутністю корисних копалин, може з успіхом поставляти на світові ринки сільськогосподарську продукцію і технології, наукові знання і розробки наукоємних виробництв.

Юлія Шамалова-Беркович вважає всі репатриантські громади, в тому числі і громаду репатріантів з колишнього СРСР, органічною частиною ізраїльського суспільства. Вона вірить в те, що кожен репатріант повинен реалізувати в Ізраїлі свій творчий і творчий потенціал.

Юлія Шамалова-Беркович впевнена, що сила Ізраїлю — в єдності. Вона категорично проти поділу населення країни на сектори за будь-яким принципом, не сприймає будь-які прояви етнічної або релігійної нетерпимості, ксенофобії та расизму.

Найважливішою сферою національних і державних інтересів Юлія Шамалова-Беркович вважає сферу виховання і освіти, зміцнення моральних і духовних, сімейних, суспільних і національних традицій, створення реальних перспектив для росту і розвитку молодого покоління ізраїльтян.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е חה"כ יוליה שמאלוב ברקוביץ` — Кнесет.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Фото—Альбом «Юлія Шамалова» на Яндекс. Фотках [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ю. Шамалова-Беркович на сайте кнессета. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 3 серпня 2018.
  • Предвыборный сайт Ю. Шамаловой-Беркович. Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 3 серпня 2018.
  • Страничка Ю. Шамаловой-Беркович в Facebook.
  • Нове призначення Шамаловой
  • Юридичний форум проти Шамаловой-Беркович