150-мм важка польова гармата K 18

150-мм важка гармата K 18
150-мм важка гармата K 18 у Белградському військовому музеї. 2017
Типважка польова гармата
ПоходженняТретій Рейх Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні1940—1945
ОператориТретій Рейх Третій Рейх
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникRheinmetall
Розроблено1933—1938
ВиробникRheinmetall
Виготовлення1940-1943
Виготовлена
кількість		101
Характеристики
Вага12460 — 18600 кг
Довжина8600 мм
Довжина ствола8195 мм
Обслуга8
Снаряд149×815 mm R
Вага снаряду43 кг
Калібр149,1 мм
Відбійпротивідкотний пристрій
Підвищення-2° — +45°
Траверс10° (на колесах)
360° (на платформі)
Темп вогню2 постр/хв.
Дульна швидкість865 м/с
Дальність вогню
Максимальна24500 м
150-мм важка польова гармата K 18 у Вікісховищі

150-мм важка гармата K 18 (нім. 15-cm-Kanone 18) — німецька важка польова гармата часів Другої світової війни. Гармата належала до класу важких польових гармат, що активно використовувалася з метою руйнування (знищення) польових фортифікаційних споруд противника та завдання поразки його військам, що тримають оборону на укріплених позиціях.

У 1933 році компанія Rheinmetall почала розробку нової артилерійської системи на замовлення веймарської армії для заміни застарілої 150-мм важкої гармати Kanone 16, причому перші серійні одиниці були отримані тільки в 1938 році. У порівнянні зі старішою гарматою ця система не здобула значних покращень, оскільки вона важила на дві тонни більше, ніж K 16, єдиним плюсом стало те, що вона стріляла на 2290 метрів далі. Дальністю стрільби армія була задоволена, але не лафетом. Існував спеціальний транспортний лафет тільки для цієї гармати для її переміщення на великі відстані. Щоб зібрати гармату в похідне положення, було потрібно ще більше часу. Темп стрільби становив у кращому випадку два постріли на хвилину.

Ствол гармати не мав дулового гальма. Затвор горизонтальний клиновий. Гальмо відкату гідравлічне, поміщене в люльку. Накатник, що знаходиться над стволом, гідропневматичний. Був гідропневматичний врівноважуючий механізм (дві циліндричні стійки). Лафет однобрусний коробчастий. Стрільба велася з коліс або зі спеціальної платформи, що складалася з двох частин — в останньому випадку забезпечувався круговий обстріл на 360°. Перевезення здійснювалось механічною тягою двома транспортерами. Допускалася швидкість буксирування до 24 км/год.

Станом на 1 вересня 1939 року у військах перебувало 3 гармати. Усього з 1940 по 1943 роки була вироблена 101 гармата. Артилерійська система не набула великої популярності в Сухопутних військах вермахту, переважно через проблеми з транспортуванням, і виробництво припинилося у липні 1943 року. Станом на 1 червня 1941 року у військах перебувало 39 таких гармат. Згодом ці польові гармати використовувалися у берегових батареях німецьких військ.

Зброя схожа за призначенням, ТТХ та епохою застосування

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 150-мм важка польова гармата K 18

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Alexander Ludeke, German Heavy Artillery Guns: 1933—1945 (Fact File). Pen & Sword Military (30 Oct. 2014), 128 pages. ISBN 1-47382-39-94
  • Chamberlain, Peter; Gander, Terry (1975). Heavy Artillery. New York: Arco. p. 26. ISBN 0668038985. OCLC 2143869.
  • Engelmann, J. (1995). Deutsche Schwere Feldhaubitzen 1934—1945. Translated by Johnston, D. Atglen, PA: Schiffer Publishing. ISBN 978-0887407598.(нім.)
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X (англ.)
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.(рос.)