Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 4 січня 2019 |
Відкривач(і) | Zwicky Transient Facility |
Місце відкриття | Паломарська обсерваторія |
Позначення | |
Тимчасові позначення | 2019 AQ3 |
Категорія | НЗО Група Атіри |
Орбітальні характеристики | |
Епоха: 27 квітня 2019 (JD 2458600.5) | |
Велика піввісь | 0.5887 а. о. а. о. |
Перигелій | 0.4036 а. о. а. о. |
Афелій | 0.7737 а. о. а. о. |
Орбітальний період | 165 дн діб |
Ексцентриситет орбіти | 0.3143 а. о. |
Нахил орбіти | 47.219° до площини екліптики |
Середня швидкість руху по орбіті | 2° 10' 56.28"/день км/с |
Середня аномалія | 118.50°° |
Довгота висхідного вузла | 64.487° |
Аргумент перигелію | 163.15° |
Фізичні характеристики | |
Діаметр | 1,4 км |
Стандартна зоряна величина | 17,6 |
2019 AQ3 — астероїд з групи Атіри у внутрішній частині Сонячної системи. Відкритий 4 січня 2019 року в Паломарській обсерваторії. Діаметр астероїда 1,4 км. На момент відкриття став астероїдом з найменшою великою піввісю орбіти (0,589 а. о.) та афелієм (0,77 а. о.) Один оберт навколо Сонця він робить за 165 діб, максимально віддаляючись від нього на 116 млн км і наближаючись на 60 млн км.[1][2][3] У червні 2019 року відкрито астероїд 2019 LF6 з великою піввіссю 0,5553 а. о. та перигелієм 0,3167 а.о. (47,3 млн км). Таким чином цей об'єкт став найближчим астероїдом до Сонця, посунувши 2019 AQ3 на друге місце.
Астероїд був виявлений 4 січня 2019 за допомогою телескопа ZTF Паломарській обсерваторії. Після ідентифікації астероїда виявилося, що астрономи спостерігали його 13 жовтня 2015 року з гавайського телескопа Pan-STARRS 1, але тоді дослідникам не вдалося визначити його орбіту.
2019 AQ3 належить до групи Атіри — невеликої групи астероїдів, чиї орбіти повністю лежать в межах орбіти Землі. Станом на червень 2019 року відкрито 20 подібних об'єктів[4].
Це незавершена стаття про астероїд. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |