9-та армія (Російська імперія)

9-та армія
рос. 9-я армия
На службісерпень 1914 року — початок 1918
Країна Російська імперія
ВидРосійська імператорська армія
Типармія
У складіПівденно-Західний фронт
Румунський фронт
Війни/битвиПерша світова війна
Командування
Визначні
командувачі		генерал від інфантерії Лечицький Платон Олексійович
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 9-та армія.

9-та армія (9 А, рос. 9-я армия) — загальновійськове оперативне об'єднання, з'єднань, частин Київського військового округу під час Першої світової війни.

Польове управління 9 А(штаб) утворене в серпні 1914 року. На кінець 1917 року штаб розташовувався в Ботошані. Ліквідований на початку 1918 року.

Склад

[ред. | ред. код]

Склад 9-ї армії в серпні-вересні 1914 року[1].

  • Штаб армії: 6-й польов. жанд. еск., 1 сотня 9-го Уральськ. коз. полку, 1 сотня л. гв. козацького полку, 2-га окр. телеграф. рота, 1-ша іскрова рота, 6-та автомобільна рота, авіація. загін XVI корпусу.

Армійська кіннота: тринадцята кав. дивізія; гвард. кав. бригада. Всього: 36 еск. і сотень, 8 кул. і 18 кін. гармат. Зведений кінний корпус генерала Новікова: 5-та, 8-ма і 14-я кав. дивізії. Всього: 72 еск ., 24 кул., 36 гармат.

  • XVIII армійський корпус: 23-тя і 37-ма Піхот. дивізії, 16-й Оренбург. коз. полк, 29-та окр. Донська коз. сотня; 18-й Морт. арт. дивізіон; 18-й саперний. бат.; 18-й корп. авіац. загін. Всього 32 бат., 6 сотень, 64 кул., 96 гармат, 4 сап. роти і 6 літаків.
  • XIV армійський корпус[ru] у складі: 18-ї і 45-ї Піхот. дивізій, 2-ї строєвої бригади з доданими частинами; 80-та Піхот. дивізія, 31-ша окр. сап. рота; 31-ша окр. Донська коз. сотня; 46-й Донський коз. полк, 26-й Морт. арт. дивізіон. Всього: 56 бат., 14 сот., 128 кул., 144 гармати, 5 сап. рот і 6 літаків.
  • XVI армійський корпус у складі: 45-ї і 47-ї Піхот. дивізій з доданими частинами; 83-тя Піхот. дивізія, 32-га сап. рота. Всього 48 бат., 11 сот., 96 кул., 144 гармати та 5 сап. рот.
  • Гвардійська стройова бригада: 8 бат., 16 кул, 32 гармати;
  • 1-й, 2-й, 7-й і 11-й понтонні батальйони, дві роти 12-го залізничного батальйону; 6-й окрем. польовий інженерний парк; 14-та повітроплавна рота.

Всього в 9-й армії: 96 (144) бат., 208 (304) кул., 131 (142) еск., 32 кул., 326 (470) гармат, 5 (10) сап. рот, 18 літаків.

10-11 березня 1915 в складі 9-ї армії згідно з наказом головнокомандувача арміями Південно-Західного фронту генерала М. І. Іванова був утворений III-й кінний корпус, згодом виконував найчастіше більш широкі завдання, ніж запропоновані звичайному корпусу: посилюючись доданими йому частинами, корпус утворював групи військ. Формував корпус і був його першим командиром генерал граф Ф. А. Келлер.

На кінець 1917 року армія мала у своєму складі:

Восени 1915 штаб-квартира 9А місто Кам'янець-Подільський[2].

Штаб Південно-Західного фронту направив мене в 9-ту армію, що становила ліве крило не тільки нашого Південно-Західного, а й усього російсько-німецького фронту. З осені 1915 року і аж до весни 1916 року ця армія була розташована на позиції від Латача біля Дністра до Бонна на Пруті, протяжністю близько 90 км. На півночі вона примикала до позицій 7-ї російської армії, а на півдні — до румунського кордону.

9-ю армією командував генерал П. А. Лечицький, єдиний на той час командувач армією, що вийшов не з офіцерів Генерального штабу, тобто не отримав вищої військової освіти. Але зате це був бойовий генерал: в російсько-японській війні він командував полком і був відомий у військах, як енергійний воєначальник. Вже на початку світової війни 9-та армія наступала на Галичину з півночі, від Варшави. Навесні 1915 року, коли німці здійснили Горлицький прорив, 9-та армія разом з іншими відступила. Восени 1915 року армія, як і раніше, носила 9-й номер, але була зовсім іншою за складом. Офіцери в ній були переважно з прапорщиків запасу або, як я, закінчили прискорені офіцерські училища та школи прапорщиків, а також з підпрапорщиків, фельдфебелів і унтер-офіцерів. Унтер-офіцерами в більшості своїй стали солдати, що відзначилися в боях. Основну масу піхоти складали селяни, які прибули із запасу, або вкрай слабо і поспіх навчені новобранці.

— ВІЙСЬКОВА ЛІТЕРАТУРА. Мемуари. Василевський А.М. Справа усього життя

Командувачі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ А. Бєлой, Галицька битва. Архів оригіналу за 22 вересня 2011. Процитовано 24 вересня 2011.
  2. ↑ [[https://web.archive.org/web/20111120231214/http://fidel-kastro.ru/2WW/vasilevsky.htm Архівовано 20 листопада 2011 у Wayback Machine.] О. М. Василевський ]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • К. А. Залеський. Хто був хто у Першій світовій війні, 2003 (рос.)
  • Василевський А. М., «Справа всього життя.», Видання третє, Москва, Політичне видавництво (Политиздат), 1978 рік, 552 сторінок з мул., Карти.