AQUAL

AQUAL — це теорія гравітації, яка базується на модифікованій динаміці Ньютона (МОНД, MOND), але використовує лагранжеве формулювання для забезпечення виконання законів збереження. Вона була розроблена Джейкобом Бекенштейном і Мордехаєм Мілґромом у статті 1984 року «Чи вказує проблема відсутності маси на порушення ньютонівської гравітації?»[1]. «AQUAL» розшифровується як «квадратичний лагранжіан» (англ. A QUAdratic Lagrangian).

Це формулювання МОНД дозволило зробити успішні незвідані передбачення для вертикальної кінематики зір у Чумацькому Шляху[2], співвідношень для центральної поверхневої густини у галактиках[3], та деяких інших залежностей[4], які не може пояснити гіпотеза темної матерії.

Невиконання законів збереження у МОНД

[ред. | ред. код]

Рівняння руху тіла з масою у полі сили тяжіння точкового тіла масою , отримуване з МОНД:

має серйозну ваду: воно не зберігає імпульс та момент імпульсу. Щоб переконатися в цьому, розглянемо два тіла з масами і вектор від тіла до тіла ; тоді з МОНД маємо

Що дає:

Для малих прискорень , тоді:

Що після інтегрування дає:

Що відрізняється від закону збереження імпульсу:

Лагранжеве формулювання МОНД

[ред. | ред. код]

Цю проблему можна вирішити шляхом виведення закону сили з лагранжіана ціною, можливо, зміни загальної форми закону сили. Тоді закони збереження можна було б отримати з лагранжіана звичайними засобами.

Лагранжіан (точніше, лагранжева густина) AQUAL записується схоже до Ньютонівського:

Він призводить до модифікованого рівняння Пуассона:

де , а передбачене прискорення:

Ці рівняння зводяться до рівнянь MOND у сферично-симетричному випадку, проте вони дещо відрізняються у випадку диска, необхідного для моделювання спіральних або лінзоподібних галактик. Однак різниця становить лише 10–15%, тому на результати вона серйозно не впливає.

За словами Сандерса та МакГафа, однією з проблем AQUAL (або будь-якої скалярно-тензорної теорії, в якій скалярне поле входить як конформний фактор, що множить метрику Ейнштейна) є неспроможність AQUAL передбачити кількість гравітаційних лінз, які насправді спостерігаються в багатих скупченнях галактик. [5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bekenstein, J.; Milgrom, M. (1984-11). Does the missing mass problem signal the breakdown of Newtonian gravity?. The Astrophysical Journal. Т. 286. с. 7. doi:10.1086/162570. ISSN 0004-637X. Процитовано 4 лютого 2024.
  2. Bienaymé, O.; Famaey, B.; Wu, X.; Zhao, H. S.; Aubert, D. (2009-06). Galactic kinematics with modified Newtonian dynamics. Astronomy & Astrophysics. Т. 500, № 2. с. 801—805. doi:10.1051/0004-6361/200809978. ISSN 0004-6361. Процитовано 4 лютого 2024.
  3. Milgrom, Mordehai (11 вересня 2009). The central surface density of ‘dark haloes’ predicted by MOND. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Т. 398, № 2. с. 1023—1026. doi:10.1111/j.1365-2966.2009.15255.x. ISSN 0035-8711. Процитовано 4 лютого 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. Merritt, David (20 квітня 2020). A Philosophical Approach to MOND. Cambridge University Press. ISBN 978-1-108-61092-6.
  5. Sanders, Robert H.; McGaugh, Stacy S. (2002). Modified Newtonian dynamics as an alternative to dark matter. Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 40 (1): 263—317. arXiv:astro-ph/0204521. Bibcode:2002ARA&A..40..263S. doi:10.1146/annurev.astro.40.060401.093923.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]