ARA Veinticinco de Mayo (1891)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: ARA Veinticinco de Mayo.
«Вейнтісінко де Майо»
ARA Veinticinco de Mayo
Служба
Тип/клас Бронепалубний крейсер
Держава прапора Аргентина
Належність Військово-морські сили Аргентини
Корабельня «Armstrong Whitworth»,
Ньюкасл-апон-Тайн
Закладено 18 червня 1885 року
Спущено на воду 5 травня 1890 року
Введено в експлуатацію лютий 1891 року
Статус Зданий на злам у 1921 році
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж стандартна 3 500 т
Довжина 107,9 м
Ширина 13,41 м
Осадка 7,62 м
Бронювання Палуба - 25-89 мм
Гласис - 127 мм
Щити - 25 мм
Рубка - 102 мм
Технічні дані
Рухова установка 4 парові котли
2 парові машини
Потужність 14 050 к.с.
Швидкість 22 вузли
Екіпаж 320 чол.
Озброєння
Артилерія 2 x 210-мм гармати «21 cm L/35»
8 x 120-мм гармат
12 x 47-мм гармат
Торпедно-мінне озброєння 3 x 450-мм торпедні апарати

«Вейнтісінко де Майо» (ісп. ARA Veinticinco de Mayo) — бронепалубний крейсер військово-морських сил Аргентини кінця XIX століття.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Бронепалубний крейсер «Вейнтісінко де Майо» початково не мав замовника. Він був спроектований інженером фірми «Armstrong Whitworth» Філіппом Воттсом та мав назву «Necochea». Пізніше корабель був викуплений Аргентиною та названий «Вейнтісінко де Майо», на честь дати початку Травневої революції.

Корабель був закладений 18 червня 1885 року на верфі фірми у місті Ньюкасл-апон-Тайн. Спущений на воду 5 травня 1890 року, вступив у стрій у лютому 1891 року.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Філіпп Воттс взяв за основу крейсер «П'ємонте». По всій довжині корпусу (крім машинного та котельного відділень) проходило подвійне дно. Корабель мав сталеву броню, скоси мали товщину 89 мм в нижній частині і 114 мм - у верхній. Броньова палуба мала товщину 89 мм над машинним відділенням і 42 мм в інших частинах, на закінченнях вона зменшувалась до 25 мм. Інженери пропонували встановити броньовий пояс шириною 2,1 м для захисту від скорострільної артилерії, але корабель був збудований за початковим проектом.

Озброєння складалось з двох нескорострільних 210-мм гармат «21 cm L/35», восьми 120-мм гармат та дванадцяти 47-мм гармат. Крім того, на кораблі були встановлені три 450-мм торпедні апарати - один в носовій частині, і два - по бортах.

Силова установка складалась з 4 парових котлів та двох вертикальних парових машин потужністю 14 050 к.с. На випробуваннях корабель досягнув швидкості 22,4 вузлів при форсованому режимі роботи силової установки. Таким чином, на момент вступу у стрій корабель був найшвидшим крейсером у світі[1].

Нормальний запас вугілля становив 300 тонн, максимальний — 620 тонн. На цьому запасі корабель міг пройти 8 000 миль на 10 вузлах.

Історія служби

[ред. | ред. код]

У 1901 році, під час напруження у стосунках з Чилі корабель перебував у Ріо-Гальєгос. Після завершення місії він був виведений в резерв.

У 1910 році, під час святкування 100-ріяччя травневої революції корабель був включений до складу 2-годивізіону кораблів ,після чого знову перебував у резерві.

Під час Першої світової війни корабель був виведений з резерву. Потім він певний час служив навчальним кораблем для машинних команд, допоки у 1916 році не був виключений зі складу флоту та розібраний на брухт у 1921 році.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
  • Энциклопедия крейсеров 1860-1910 / Ю. Ю. Ненахов. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 464 с. — (Библиотека военной истории) ISBN 985-13-4080-4 (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кофман В. Л. Чудеса от «Армстронга» // Моделист-конструктор. — 2007. — № 7. — С. 23.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ARA Veinticinco de Mayo (1891)