Acer browni
| Acer browni | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Сапіндові (Sapindaceae) |
| Рід: | Клен (Acer) |
| Секція: | Acer sect. Parviflora |
| Вид: | †A. browni
|
| Біноміальна назва | |
| †Acer browni Wolfe & Tanai, 1987
| |
Acer browni — вимерлий вид клена, описаний із серії ізольованих викопних листків і самарів. Вид відомий із відкладень раннього та середнього міоцену, відкритих у Західному Орегоні, штат Вашингтон, США та Північному острові Грем, Хайда-Гваї, Канада. Це один із кількох вимерлих видів секції Parviflora[1].
Листки мають просту структуру, мають ідеальну актинодромусну структуру жилок і зазвичай мають сплющену або широкоеліптичну форму. Листки 5-лопатеві з двома невеликими прикореневими частками, тоді як верхні бічні частки становлять приблизно дві третини довжини середньої частки, а всі частки мають трикутну форму. Листки мають 5 первинних жилок і мають загальні розміри від 3.7 до 7.2 сантиметрів у довжину та від 2.9 до 6.0 сантиметрів у ширину. A. browni має дрібні зубці, тоді як частки мають чіткі та складні зв'язки вен, утворених з'єднанням двох зовнішніх вторинних жилок. Комбінація морфологічних ознак не зустрічається в жодному сучасному виді, окрім A. nipponicum, тому A. browni поміщається в секцію Parviflora[1]. Самари A. browni мають помітно роздутий горішок і гостро розходяться вени, які рідко анастомують. Загальна форма горішка від круглої до еліптичної із середньою довжиною самари до 4.0 сантиметрів і шириною крил 1.2 сантиметра. Парні самари цього виду мають кут прикріплення від 25° до 30°, а дистальна частина горішка і крила утворюють чітку U-подібну неглибоку борозну[1].
- ↑ а б в Wolfe, J.A.; Tanai, T. (1987). Systematics, Phylogeny, and Distribution of Acer (maples) in the Cenozoic of Western North America. Journal of the Faculty of Science, Hokkaido University. Series 4, Geology and Mineralogy. 22 (1): 23, 74, 75, 240, & plate 4. Архів оригіналу за 22 грудня 2022. Процитовано 18 серпня 2022. [Архівовано 2022-12-22 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з палеоботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |