Allium ochotense

Allium ochotense

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина: Цибулеві (Allioideae)
Триба: Allieae
Рід: Цибуля (Allium)
Вид: A. ochotense
Allium ochotense
Prokh., 1930
Посилання
Вікісховище: Allium ochotense
Віківиди: Allium ochotense
EOL: 1084762
IPNI: 528513-1
NCBI: 669879

Сибірська цибуля, гьоджа (Allium ochotense) — вид рослин з родини амарилісових (Amaryllidaceae); поширений на Далекому Сході Росії й Алеутських островах, на Корейському півострові, в північній і центральній Японії.

суцвіття

Рослина до 80 см висотою. Цибулин по 1–2 на короткому кореневищі, 5–10 см завдовжки, довгасті, з бурими або сірувато-бурими сітчасто-волокнистими зовнішніми оболонками. Стебло гладке. Листків (1)2–3, завдовжки 12–22 см і 3–9 см ушир, довгасто-овальні або довгасті, на 3–7 см ніжках. Суцвіття кулясте або напівкулясте, багатоквіткове, 3.5–4 см у діаметрі. Оцвітина широко-дзвонова; листочки оцвітини жовтувато-білі або рожеві, 5–7 мм завдовжки, довгасті, тупі або загострені, зовнішні — на 1/3 або злегка коротші від внутрішніх. Коробочка обернено-серцеподібна, ≈ 4 мм завдовжки й 6 мм завширшки, коротша від оцвітини. 2n = 32[1]

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений на Далекому Сході Росії й Алеутських островах, на Корейському півострові, в північній і центральній Японії[2].

Використання

[ред. | ред. код]
Мариноване листя

Японська назва ギョウジャニンニク/行者葫 означає буквально "(вид) часнику, який гьоджа використовує як їжу" [3] де гьоджа означає ченця або мирянина, що займається аскетичним тренуванням на відкритому повітрі. Значна частина його популяції зростає в природних заповідниках, тому він вважається дефіцитним сансаєм (овочем, зібраним в дикому вигляді), і має високу ціну на ринку.

Айни традиційно збирають листя (але не цибулину), які подрібнюють і сушать для подальшого використання. [4] Рослина може використовуватися айнами в пікантному супі, який називається ohaw (яп. オハウ) , або в ratashkep (яп. ラタシケプ) , що можна описати як рагу з кількома інгредієнтами, або страва, де інгредієнти кидають в олію тваринного жиру.

У Японії існує ряд неїстівних або отруйних рослин, які можна помилково прийняти за цю рослину: Veratrum album, Veratrum stamineum, Colchicum autumnale і конвалія. [5] Вирізняють гьоджа поміж них характерний запах..

У Кореї А. ochotense і А. microdictyon називаються санманеул (산마늘 , "гірський часник"). A. ochotense також називають Улленг санманеул (울릉산마늘 , "Гірський часник острова Улленг"), [6] поширена назва корейців - міонгі (명이 ) чи міонгінамуль (명이나물 ), оскільки він вважається намульом. Листя та лускату цибулину міонгі найчастіше їдять як гарнір типу намуль або як овоч ссам для самгьосаль (свинячий живіт на грилі). Міонгі також їдять маринованим як гарнір типу джангаджі або використовують як останній інгредієнт дак-гомтангу («суп з курячих кісток»).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Плантариум. Процитовано 05.09.2020. (рос.)
  2. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 05.09.2020. (англ.)
  3. Heibonsha (1964). 世界百科事典(Sekai hyakka jiten). (world encyclopedia, in Japanese), article on gyōja ninniku by botanist Jisaburo Ohwi (яп. 大井次三郎)
  4. Batchelor, John; Miyabe, Kingo (1893). Ainu economic plants. Transactions of the Asiatic Society of Japan. Т. 21. Yokohama: R. Meiklejohn. Архів оригіналу (google) за 7 серпня 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
  5. ギョウジャニンニクとイヌサフラン(有毒). 東京都健康安全研究センター. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. [Архівовано 2011-08-21 у Wayback Machine.]
  6. Korea National Arboretum (2015). English Names for Korean Native Plants (PDF). Pocheon: National Arboretum. с. 347. ISBN 978-89-97450-98-5. Архів оригіналу (PDF) за 25 May 2017. Процитовано 27 листопада 2016.