Büssing A5P

Панцирник Büssing A5P
Панцирник Büssing A5p
Панцирник Büssing A5p
ПоходженняНімецька імперія Німецька імперія
Історія використання
ВійниПерша світова війна
Історія виробництва
ВиробникBüssing
Виготовлення1916
Виготовлена
кількість
3
Характеристики
Вага10 300 кг
Довжина9,5 м
Ширина2,0 м
Висота3,5 м
Обслуга10

Бронякатані плити 6-9 мм
Головне
озброєння
3 кулемети MG 08/15 7,92 мм
Двигункарбюраторний, рядний, 6 циліндровий мотор Ottomotor водяного охолодження,
90 к.с.
Підвісказалежна
4×4
Паливобензин
Швидкістьшосе: 35-40 км/год

Büssing A5P у Вікісховищі

Панцирник Büssing A5P належав до збройних сил Німецької імперії періоду Першої світової війни.

Історія

[ред. | ред. код]

Напередодні початку війни німецькі збройні сили не мали на озброєнні панцирних автомобілів на відміну від краї Антанти. Тому у жовтні 1914 було укладено угоди з фірмами Büssing, Daimler, Ehrhardt на створення проекту бронеавтомобіля. Внаслідок цього було виготовлено незначні партії панцирників A5P фірми Büssing, Модель1915 фірмою Daimler та E-V/4 фірмою Heinrich Ehrhardt Automobilewerke AG.

Компанія Büssing з 1910 виготовляла артилерійські тягачі на базі трактора, а у листопаді 1914 виготовила захищений панцирними плитами автомобіль, який за своїми габаритами перевищував вироби інших фірм. Він використовувався на Східному фронті до завершення війни у складі групи "Panzerkraftwagen MG-Zug". Він використовувався в Румунії, з 1918 в Україні. При виведенні військ 1919 панцирник імовірно був покинутий в районі Миколаєва.

Компанія виготовила лише три панцирники A5P.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Панцирник вирізнявся значними довжиною та колісною базою, приводом на всі колеса, розміщенням керма з переду і ззаду корпусу, в якому крім поворотної башти містилось 10 кулеметних лючків. Шість кулеметників повинні були переміщуватись з переносними кулеметами, набоями поміж лючками задля кращого обстрілу. Ще три кулемети було закріплено стаціонарно. Передбачалась можливість встановлення пари 20 мм гармат.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • "Fighting Vehicles of the World" by Philip Trewhitt and Chris McNab, 2004 (англ.)