CTU: Marine Sharpshooter

CTU: Marine Sharpshooter
РозробникJarhead Games
ВидавецьGroove Games
Дистриб'юторApp Store
Жанр(и)Шутер від першої особи
ПлатформаMicrosoft Windows, iOS
Дата випуску20 березня 2003
Режим гриоднокористувацька гра
Творці
Режисер(и)Алан Фрімантл
Програміст(и)Джон Твіґ
Джейсон Верхіель
Художник(и)Тайлер Вілсон
Композитор(и)Браян Юдс
Технічні деталі
РушійLithtech Talon
НосійCD-ROM

CTU: Marine Sharpshooter — відеогра в жанрі шутера від першої особи, розроблена Jarhead Games і видана Groove Games, 20 березня 2003 року. Продовження, Marine Sharpshooter II: Jungle Warfare, вийшло у 2004 році.

Гра була видана на iOS тим же видавцем Groove Games 22 березня 2010 року. На iOS гра посіла перше місце в багатьох країнах, її завантажили понад мільйон разів.[1]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Історія CTU: Marine Sharpshooter детально розповідає про пригоди команди лейтенанта Сміта та сержанта Купера, снайпера-розвідника Корпусу морської піхоти США, які переслідують кількох воєначальників в Афганістані та шукають втрачені ядерні матеріали. Гравець бере на себе роль снайпера, який бореться з армією терористів і найманців, щоб запобігти ядерному голокосту.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Геймплей CTU: Marine Sharpshooter передбачає як снайперську стрільбу, так і ближній бій. Основною механікою стрільби є снайперська з можливістю використання прицілу снайперської гвинтівки для наближення віддалених цілей. Ближній бій ведеться з пістолета з додатковим глушником або ножем. Деколи гравець може вільно досліджувати карту. У грі представлено імітацію снайперських гвинтівок, якими користуються снайпери Корпусу морської піхоти США, а також іншу справжню зброю, таку як штурмові гвинтівки, пістолети та снайперські гвинтівки. Ворог навіть іноді використовує RPG.

Середовище гри варіюється від печер і невеликих сіл Афганістану до засніжених скель і дахів Чечні, й піщаних пляжів і джунглів тихоокеанського острова. Взаємодія між гравцем і середовищем мінімальна.

У грі є напівінтелектуальний споттер, якого можна налаштувати стежити за вами або утримувати позицію, а також «вести вогонь» або «стріляти за бажанням». Споттер називає за компасом напрямок, у якому перебувають вороги, коли вони наближаються до певної відстані. Споттер також може допомогти гравцеві в битві з ворогами. Ви провалюєте місію, якщо споттер загине або якщо ви помрете.

У грі є кілька аптечок як стандартного інвентарю, який трохи підправить вас після ударів. Ваш споттер має власні набори, і він буде використовувати їх під час затишшя в боях. Його не можна залатати, ні навпаки. Крім того, у місії немає додаткових комплектів або боєприпасів. Однак невелику кількість боєприпасів можна отримати зі снайперських гвинтівок, які ви збираєте у мертвих ворогів.

Оцінки

[ред. | ред. код]

CTU: Marine Sharpshooter був погано сприйнятий рецензентами,[2] IGN поставила грі 4,1 (погано), а критик назвав його «переробкою» та «імітацією» кращих ігор.[3]

Продовження

[ред. | ред. код]

Marine Sharpshooter 2: Jungle Warfare — сиквел, який вийшов 24 червня 2004 року.[4] Сюжет розгортається в одній із найнебезпечніших країн Африки, Бурунді. Ціль — знайти президента країни та врятувати його від озброєних повстанців і безжальних найманців, які їх підтримують. Якщо повстанців не зупинити й президент помре, вони втягнуть регіон у жорстоку громадянську війну.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dan Kricke (15 серпня 2010). Marine Sharpshooter iPhone game just misses the mark - iPhone app review - Dan Kricke | Appolicious ™ iPhone and iPad App Directory. Appolicious.com. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 17 серпня 2012.
  2. CTU: Marine Sharpshooter - PC - IGN. Pc.ign.com. 8 квітня 2003. Архів оригіналу за 14 квітня 2003. Процитовано 17 серпня 2012. [Архівовано 2012-04-28 у Wayback Machine.]
  3. CTU Marine Sharpshooter - PC Review at IGN. Pc.ign.com. 7 квітня 2003. Архів оригіналу за 14 квітня 2003. Процитовано 17 серпня 2012. [Архівовано 2012-04-28 у Wayback Machine.]
  4. Marine Sharpshooter II: Jungle Warfare – Release Details. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]