Carrozzeria Scaglietti
 | |
 | |
| Тип | бізнес  |
|---|---|
| Засновано | 1951 |
| Засновник(и) | Sergio Scagliettid |
| Штаб-квартира | Маранелло |
 Carrozzeria Scaglietti у Вікісховищі | |
Carrozzeria Scaglietti (італійська вимова: [karrottseˈriːa skaʎˈʎetti]) — італійська дизайнерська компанія з проєктування автомобілів і автомобільних кузовів, що діяла у 1950-х роках. Її заснував Серджіо Скальєтті у 1951 році як підприємство з ремонту автомобілів та розташовувалось воно через дорогу від будівель компанії Ferrari в Маранелло поблизу Модени (Італія).
Скальєтті завоював довіру та повагу Енцо Феррарі завдяки своїм кузовним та дизайнерським навичкам, а також тим, що надав притулок молодому Діно Феррарі. Їхні професійні стосунки почалися, коли наприкінці 1940-х років Ferrari попросила Скальєтті відремонтувати та модифікувати кузов гоночних автомобілів, за чим незабаром на початку 1950-х років надійшли замовлення на повні кузови автомобілів[1]. Скальєтті та Діно Феррарі розробили 166 MM, серійний номер 0050M, перший Ferrari, який мав виступ «підголовник». Згодом цю функцію використовували на більшості гоночних Ferrari 1950-х і 1960-х років. Ідея спочатку була зневажена Енцо, але підтримана Діно, і дизайн 0050M став загальним успіхом. Автомобіль став прототипом для лінійки Monza.
У середині 1950-х років Scaglietti став Carrozzeria вибором Ferrari для перегонів. Багато спортивних гоночних прототипів були розроблені та виготовлені на їхньому підприємстві. Усі автомобілі, розроблені ексклюзивно Scaglietti, мали значок Scaglietti & C., тоді як автомобілі, виготовлені за зовнішніми дизайнами, не мали. 250 Testa Rossa 1958 року випуску компанії з понтонними крилами, натхненними Формулою-1, є одним із найвідоміших проєктів Scaglietti. Кілька найбажаніших моделей Ferrari, таких як 250 California Spyder, 250 GTO і 250 Tour de France, були побудовані Scaglietti за дизайном фірми Pininfarina[2].
Тепер колишній завод Scaglietti з 1975 року належить компанії Ferrari і використовується для виробництва поточної лінійки автомобілів Ferrari з алюмінієвим кузовом, включаючи моделі 488 і F12, використовуючи як сучасні, так і традиційні технології[1]. У 2002 році спеціальний випуск моделі 456, 456M GT Scaglietti, був названий на честь Серджіо Скальєтті. Після цього у 2004 році було представлено 612 Scaglietti, автомобіль 2+2 GT (чотиримісне купе класу гран-турізмо), який випускався до 2010 року. Незважаючи на назви на честь Скальєтті, дизайн кузовів і 456-ї, і 612-ї моделі був розроблений компанією Pininfarina.
.jpg)
.jpg)
До авторського дизайну Scaglietti належать[3]:
- 1950 Ferrari 340 America Barchetta (перероблено з 275 S[en] і оновлено після 1952)[4]
- 1953 Ferrari 166 MM/53 (перероблений як Scaglietti Spyder для Діно Феррарі і повторно зареєстровано під серійним номером 0050M)[5]
- 1953 Ferrari 735 S, перероблено Scaglietti з проєкту «Autodromo»[6]
- 1953 Ferrari 166 MM/53 під серійним номером 0262M, перероблений з Abarth spider[en] заміна кузова від Scaglietti була зроблена у 1954[7]
- 1953 Ferrari 500 Mondial[en], відновлений з Ferrari 625 TF[en] berlinetta для участі у 12 Hours of Casablanca[en] у грудні 1953.
- 1954 Ferrari 750 Monza[en]
- 1954 Ferrari 250 Monza[en] (один оригінальний і один, перероблений у 1957 році у формі спайдера «pontoon fender»)[8]
- 1954–5 Ermini 357 Sport
- 1955 Ferrari 410 S[en] (кузови типу «родстер» і «берлінетта»[en])[9]
- 1955 Ferrari 857 S[en]
- 1955 Ferrari 376 S[en]
- 1955 Ferrari 735 LM[en]
- 1956 Ferrari 500 TR[en]
- 1956 Ferrari 860 Monza[en]
- 1956 Ferrari 290 MM[10]
- 1957 Alfa Romeo Giulietta Sprint Veloce Scaglietti
- 1954 Ferrari 375 MM Berlinetta (s/n 0402AM)
- 1957 Ferrari 410 Superamerica купе (s/n 0671SA)[11]
- 1957 Ferrari 290 S, 315 S і 335 S
- 1957 Ferrari 250 GT California Spyder[en]
- 1958 Ferrari 250 Testa Rossa
- 1958 Ferrari 312S/412 S[en]
- 1958–9 Chevrolet Corvette Scaglietti Coupe[en][12]
- 1960 Cegga 3000S (Cegga 002/60 або Ferrari Cegga 250 TR)[13]
- 1967 Ferrari 275 GTS/4 NART Spyder[14]
Кузови виконані компанією за сторонніми проєктами:
- 1956 Ferrari 250 GT Berlinetta
- 1962 Ferrari 250 GTO
- 1963 Ferrari 250 GT Berlinetta Lusso[en]
- 1963 Ferrari 250 LM
- 1964 Ferrari 275 GTB
- 1968–74 Dino 206 & 246[en]
- 1968 Ferrari 365 GTB/4 'Daytona'
- ↑ а б Bremner, Richard (27 лютого 2017). How to get the perfect body. magazine.ferrari.com (англ.). Процитовано 5 вересня 2018.
- ↑ Anselmi, Angelo; Marcel Massini (2006). Making a Difference. Milan: Le Edizioni Dell Opificio. с. 196.
- ↑ Tribute to Scaglietti. Supercars.net. 20 листопада 2011.
- ↑ 1950 Ferrari 275S/340 America Barchetta by Scaglietti. rmsothebys.com. Процитовано 10 липня 2019.
- ↑ 166 MM s/n 0050/0308M. barchetta.ccnet. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ 735 Sport Scaglietti Spyder 0428M. barchetta.cc. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ 166 MM/53 Vignale Spyder 0262M. barchetta.cc. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Ferrari 250 Monza Scaglietti Pontoon Spyder. ultimatecarpage.com. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ 1955 Ferrari 410 S Berlinetta by Carrozzeria Scaglietti. rmsothebys.com. Процитовано 10 липня 2019.
- ↑ 1956 Ferrari 290 MM by Scaglietti. rmsothebys.com. Процитовано 10 липня 2019.
- ↑ 1957 Ferrari 410 Superamerica Coupe by Scaglietti. rmsothebys.com. Процитовано 10 липня 2019.
- ↑ Smith, Kyle (13 березня 2020). When Scaglietti put all-American Corvettes in bespoke Italian suits. Hagerty Media (амер.). Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ THE HISTORY OF 002/60. ceggaferrari250.com. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ 1968 Ferrari 275 GTS/4 NART Spider by Scaglietti. rmsothebys.com. Процитовано 10 липня 2019.
