Castanea henryi
| Castanea henryi | |
|---|---|
_04.jpg)
| |
| Плюска | |
_(21295909831).jpg)
| |
| Castanea henryi ботанічна ілюстрація | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Букові (Fagaceae) |
| Підродина: | Quercoideae |
| Рід: | Каштан (Castanea) |
| Вид: | C. henryi
|
| Біноміальна назва | |
| Castanea henryi | |
| Синоніми | |
| |
Castanea henryi, каштан Генрі (китайською: 锥栗) — вид каштана, що походить із південно-східного Китаю[1]. Дерево, висотою до 30 метрів, має цінну деревину, їстівні горіхи. Як і його близький родич Castanea mollissima (китайський каштан), культивується в Китаї, виведені різні його сорти[2]. Епітет вшановує його дослідника доктора Августина Генрі, ірландського лікаря, який вільно володів китайською мовою.
Росте в мезофітних змішаних лісах на схилах гір на висоті від 100 до 1800 метрів. Добре розвивається в місцевостях з діапазоном температур від -16 градусів за Цельсієм до +41 градуса за Цельсієм, тому його можна висаджувати в багатьох країнах із субтропічним кліматом. Вид був вперше описаний у 1899 році Сіднеєм Альфредом Сканом як Castanopsis henryi та віднесений до роду Castanea у 1916 році Альфредом Редером та Ернестом Генрі Вілсоном. Виділяють різновид Castanea henryi var.omeiensis W.P.Fang, у якого на молодих листкових пластинках є зірчасті пушкові волоски та один-три горішки у плодовій чашці. Цей таксон, можливо, є гібридом між Castanea henryi та Castanea mollissima.
Castanea henryi — дерево, яке досягає 30 метрів у висоту. Короткий черешок листка довжиною від 1 до 2,5 сантиметрів. Листова пластинка має довжину від 10 до 23 сантиметрів яйцеподібної, яйцеподібно-ланцетної, еліптичної, ланцетної форм. Нижній бік вкритий жовтувато-бурими лускоподібними наростами, молоде листя злегка опушене по жилках, пізніше стає гладким. Основа листа — від округлої до загостреної, клиноподібна у молодих листків. Край листка має вузькі щетинкоподібні зубці довжиною 2-4 міліметри. Castanea henryi однодомна. Чоловічі суцвіття, сережки, мають довжину від 5 до 16 сантиметрів. Жіночі квітки зазвичай по одній, рідше по дві-три у плюсці. Плодові чашечки розташовані коротким колосом. Плодова чашка разом з приквітками має діаметр 2,5-3,5 сантиметра. Покрита злегка волохатими і схожими на шпичаки приквітками. У плюсці — один плід горіха. Вони мають діаметр від 1,5 до 2 сантиметрів, кулясто-яйцеподібні. Цвіте з травня по липень і плодоносить з вересня по жовтень[3]. Віддає перевагу добре дренованим кислим суглинним ґрунтам, може добре розвиватися і в бідних поживними речовинами. Добре переносить спекотне південне літо.
Каштани були привезені до США з Азії в 1935 році Кейсоном Дж. Каллавеєм з Callaway Garden в Гамільтоні, штат Джорджія, як частина програми дослідження та імпорту рослин Міністерства сільського господарства США. Багато з вивезених сортів каштанів були уражені азійською каштановою осою. Єдиним винятком був вид Castanea henryi, який, здається, не був уражений цією хворобою. З тих пір його використовували для схрещування для отримання дерев, стійких до хворіб, що дають багато плодів. Рідне середовище — гірські схили в змішаних лісах. Його найліпша продуктивність буде в місцях з холодною зимою та жарким літом. Без цих варіацій дерево буде погано рости, але й може потерпати від морозу.
Запашні квіти розпускаються влітку на нових порослях. Солодкі каштани споживають як люди, так і тварини, наприклад вивірки та олені. Будь-який нез'їдений плід може прорости. Горіхи можна їсти як сирими, так і вареними. Сирі плоди мають гіркий смак. Після запікання насіння стає солодшим на смак і за консистенцією схоже на борошно.
Комахи, хвороби та інші проблеми з рослинами є незначними. Це — попелиця, філоксера, каштанова оса. Стійкий до фітофторозу каштанів, стійкий до Phytophthora cinnamomi.
- ↑ Castanea henryi (Skan) Rehder & E.H.Wilson". Plants of the World Online. Board of Trustees of the Royal Botanic Gardens, Kew. 2017. Retrieved 28 August 2020
- ↑ Li, Ying-Lin; Gu, Guang-Shi; Wu, Jun-Jian; Liu, Bin; Ye, Shu-Tao; Chen, Hui; Chen, Shi-Pin; Li, Yu (2020). «The complete chloroplast genome sequence of a Castanea henryi cultivar». Mitochondrial DNA Part B. 5 (1): 180—181. doi:10.1080/23802359.2019.1698376. PMC 7748877. PMID 33366476. S2CID 212796769
- ↑ Chengjiu Huang, Yongtian Zhang, Bruce Bartholomew: Castanea henryi. In: Flora of China. Volume 4, 1999, S. 316 (online)