Conflict Intelligence Team

Conflict Intelligence Team
АбревіатураCIT(англ.), CITeam(англ.)
ГаслоOsint and Humint
Типнедержавна організація
ЗасновникЛевієв Руслан Леонідович
Заснованотравень 2014[1]
Росія
Правовий статуснеприбуткова організація
Сферавоєнна журналістика і OSINT
Галузьзасіб масової інформації
Країна Росія
Штаб-квартираВашингтон
КерівникЛевієв Руслан Леонідович (2014)[2]
Вебсайт: notes.citeam.org

Conflict Intelligence Team (CIT) — група незалежних блогерів російського походження, яка розслідує на основі відкритих джерел події, що відбуваються під час збройних конфліктів, зокрема дії російських військ в Україні, Сирії, Лівії та Центральноафриканській Республіці[3][4]. Разом із Bellingcat та InformNapalm це одна з найбільших таких груп, що виникли під час Російсько-української війни[5].

Історія

[ред. | ред. код]

Групу заснував Руслан Левієв, програміст із Сургута (Росія). За його словами, у 2011 році він зіткнувся з масовими фальсифікаціями на виборах до Держдуми, після чого долучився до діяльності російської опозиції та створив компанію, яка проводить онлайн-трансляцію різноманітних акцій, зокрема Євромайдану. Після окупації Криму Росією та початку війни на сході України Руслан Левієв почав висвітлювати та досліджувати події цих конфліктів, зокрема участь у них російських військових[6][7]. Спочатку його група називалася War in Ukraine (WiU), а у вересні 2015 року, після початку російської військової інтервенції в Сирії, змінила назву на нинішню. Порівняно з іншими подібними групами CIT відрізняється невеликою кількістю учасників (10-11 осіб) і тим, що всі вони є громадянами Росії[5]. Імена більшості членів групи тримаються в секреті з міркувань безпеки[8].

До 2022 року група діяла здебільшого в Росії, де стикалася з погрозами, серед яких були дві спроби порушити кримінальну справу проти Левієва, виклик до військової прокуратури, напад невідомої особи, телефонні дзвінки з погрозами вбивства та хакерська атака з боку групи «КіберБеркут»[5][6][4][9]. 5 березня 2022 року CIT оголосила, що залишила Росію, аби мати можливість продовжити роботу[10].

Розробка засобів для обходу обмежень Роскомнагляду

[ред. | ред. код]

У 2013 році, коли хакерське угруповання «Шалтай-Болтай» зламало пошту заступника начальника управління з внутрішньої політики Адміністрації президента Тимура Прокопенка й опублікувало листи, у яких керівник Роскомнагляду Олександр Жаров скаржився Прокопенку на пости Левієва щодо його участі в розробці засобів для обходу обмежень, накладених на блог Олексія Навального[11][12].

Окупація Криму та війна в Донбасі

[ред. | ред. код]

Після окупації Росією Криму і початку війни на Донбасі Левієв почав висвітлювати й розслідувати події в рамках цих конфліктів, а також участь у них російських військових (участь регулярних військ ЗС РФ у бойових діях на сході України ніколи не була визнана Росією на офіційному рівні)[12][13].

Вторгнення Росії в Україну

[ред. | ред. код]

З кінця жовтня 2021 року розслідувачі CIT відстежували скупчення російських військ на кордоні з Україною і на початку 2022 року були готові підтвердити відомості західних розвідок про майбутнє вторгнення[14].

Діяльність

[ред. | ред. код]

CIT здійснила низку міжнародно визнаних розслідувань про наявність та діяльність російських військ у Сирії та Україні, зокрема загибель російських солдатів у цих країнах та використання Росією касетних бомб у Сирії[5]. Чіткі докази їх використання (заперечуваного російською владою) були знайдені на світлинах та відео з російських державних ЗМІ. Вивчивши світлини та карти, CIT також спростувала офіційну російську тезу про те, що російські війська в Сирії не брали участі в наземних боях[15]. Разом із Bellingcat група вивчала обставини збиття Boeing 777 у Донецькій області у 2014 році[16][17]. CIT уточнювала деталі біографії підозрюваних у отруєнні Сергія та Юлії Скрипалів у 2018 році[18], розслідувала вбивство Олександра Тарайковського, учасника білоруських протестів, у 2020 році[19] та детально інформувала про підготовку Росії до вторгнення в Україну 2022 року[10]. Група співпрацює з великими світовими ЗМІ, які публікують її розслідування, включаючи BBC, Reuters, Sky News і Der Spiegel[5].

Фінансування

[ред. | ред. код]

За даними РБК на 2016 рік, група існує на власні кошти, приватні пожертвування та іноземний грант. За словами Левієва, під час війни в Сирії група зробила спробу провести фандрайзингову кампанію, яка «пішла не дуже», тому було подано заявки на іноземні гранти, а у 2016 році одну з них було задоволено[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://khodorkovsky.com/the-conflict-intelligence-team-versus-the-kremlin/
  2. ↑ https://novayagazeta.eu/articles/2022/05/18/head-of-conflict-intelligence-team-ruslan-leviev-arrested-in-absentia-under-fake-news-law-news
  3. ↑ Conflict Intelligence Team (рос.). Deutsche Welle. 17 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 11 березня 2022.
  4. ↑ а б В Москве напали на основателя расследовательской группы Conflict Intelligence Team (рос.). Deutsche Welle. 27 листопада 2019. Архів оригіналу за 28 листопада 2019.
  5. ↑ а б в г д Toler A. (2018). Crowdsourced and Patriotic Digital Forensics in the Ukrainian Conflict. У O. Hahn, F. Stalph (ред.). Digital Investigative Journalism. Data, Visual Analytics and Innovative Methodologies in International Reporting (англ.). Springer Nature Switzerland. с. 205—208. doi:10.1007/978-3-319-97283-1_19. ISBN 978-3-319-97283-1.
  6. ↑ а б Солдаты говорят, что им осточертела ложь. Радіо Свобода. 28 травня 2016. Архів оригіналу за 12 березня 2022.
  7. ↑ Интернет-расследователь Руслан Левиев: «В любой момент меня могут посадить» (рос.). ТВ2. 26 травня 2016. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020.
  8. ↑ Новосирия: Путин дал приказ? (рос.). Радіо Свобода. 27 вересня 2015. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016.
  9. ↑ Russian investigative reporter says he was attacked in Moscow (англ.). Reuters. 27 листопада 2019. Архів оригіналу за 12 березня 2022.
  10. ↑ а б Команда Conflict Intelligence Team закрила офіс у Москві і евакуювала персонал із Росії – Левієв (укр.). Радіо Свобода. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022.
  11. ↑ "Солдаты говорят, что им осточертела ложь". Радио Свобода (рос.). Процитовано 4 січня 2023.
  12. ↑ а б в ИНТЕРНЕТ-РАССЛЕДОВАТЕЛЬ РУСЛАН ЛЕВИЕВ: «В ЛЮБОЙ МОМЕНТ МЕНЯ МОГУТ ПОСАДИТЬ» — Агентство ТВ-2 — актуальные новости в Томске сегодня. web.archive.org. 28 жовтня 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2023.
  13. ↑ Спецназ, контрактники, волонтеры: российские экспедиционные войска в сирийской операции (PDF) (російська) . 1 грудень 2017. Процитовано 04.01.2023.
  14. ↑ Команда Conflict Intelligence Team закрила офіс у Москві і евакуювала персонал із Росії – Левієв. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 січня 2023.
  15. ↑ Fainberg S. (2017). Russian Spetsnaz, Contractors and Volunteers in the Syrian Conflict (PDF). Institut français des relations internationales. с. 12. ISBN 978-2-36567-782-0. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  16. ↑ 'In The Convoy With The Buk': An Open-Source Investigator Follows The MH17 Trial (англ.). Радіо Свобода. 11 червня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2022.
  17. ↑ Новый доклад Bellingcat по MH17: доставка "Бука" и отставной офицер РФ (рос.). Фокус. 3 березня 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2022.
  18. ↑ Британская полиция обвинила третьего россиянина в отравлении Скрипалей (рос.). Deutsche Welle. 21 вересня 2021. Архів оригіналу за 29 листопада 2021.
  19. ↑ "Стечение обстоятельств". Как власти Беларуси закрывают дела и суды о гибели людей на протестах (рос.). BBC. 19 лютого 2021. Архів оригіналу за 11 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]