Dacrytherium

Dacrytherium
Період існування: середній еоцен — пізній еоцен 44.9–34 млн р. т.
Dacrytherium ovinum, нижньощелепні кістки, Національний музей природної історії, Франція
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: †Anoplotheriidae
Підродина: †Dacrytheriinae
Рід: †Dacrytherium
Filhol, 1876[1]
Типовий вид
†Dacrytherium ovinum
Owen, 1857[2]
Інші види

†D. elegansFilhol, 1884
†D. priscum Stehlin, 1910
†D. saturnini Stehlin, 1910

Вікісховище: Dacrytherium

Dacrytherium (давньогрецька: δάκρυ (сльоза) + θήρ (звір або дика тварина), що означає «звір, що реве») — вимерлий рід палеогенових парнокопитних, що належить до родини Anoplotheriidae. Він зустрічався з середнього до пізнього еоцену Західної Європи і є типовим родом підродини Dacrytheriinae, старшої з двох підродин Anoplotheriidae. Dacrytherium вперше був споруджений у 1876 році французьким палеонтологом Анрі Фільолем, який у своїх дослідженнях визнав, що він мав зубний ряд, подібний до аноплотеріїдів Anoplotherium і Diplobune, але відрізнялися від них глибокою передочною ямкою і слізною ямкою.

Dacrytherium — типовий рід підродини Dacrytheriinae, яка належить до палеогенової родини парнокопитних Anoplotheriidae[3]. Родина була ендеміком Західної Європи і жила від середнього еоцену до раннього олігоцену (~44-30 млн років, можливий найдавніший запис ~48 млн років). Точне еволюційне походження та розповсюдження аноплотеріїдів невідомі, але вони жили виключно на континенті, коли він був архіпелагом, ізольованим морськими бар'єрами від інших регіонів, таких як Балканатолія та решта східної Євразії. Відносини Anoplotheriidae з іншими членами парнокопитних невідомі[4][5].

Опис

[ред. | ред. код]

Ця невелика за розміром ця тварина все ще мала відносно короткі ноги порівняно з ногами пізніших парнопалих. Зубний ряд був ще повним і не дуже спеціалізованим, помірно селенодонтним, а характерний простір (діастема) між іклами та премолярами, типовий для більшості парнопалих, ще не сформувався. Нижні премоляри були вузькими та подовженими. Dacrytherium мав незвичайну особливість: щось на зразок великої ямки перед очними западинами в щелепі (звідси назва Dacrytherium, що означає «звір, що реве»); незрозуміло, для чого була ця порожнина, але ймовірно, що в ній містилася якась залоза.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Filhol, Henri (1876). Mammifères fossiles nouveaux provenant des dépôts de phosphate de chaux du Quercy. Comptes Rendus de l'Académie des Sciences. 82: 288—289.
  2. ↑ Owen, Richard (1857). Description of the Lower Jaw and Teeth of an Anoplotherioid quadruped (Dichobune ovina, Ow.) of the size of the Xiphodon gracilis, Cuv., from the Upper Eocene Marl, Isle of Wight. The Quarterly Journal of the Geological Society of London. 13 (1–2): 254—260. doi:10.1144/GSL.JGS.1857.013.01-02.38. S2CID 130007945.
  3. ↑ Erfurt, Jörg; Métais, Grégoire (2007). Endemic European Paleogene Artiodactyls. У Prothero, Donald R.; Foss, Scott E. (ред.). The Evolution of Artiodactyls. Johns Hopkins University Press. с. 59—84.
  4. ↑ Licht, Alexis; Métais, Grégoire; Coster, Pauline; İbilioğlu, Deniz; Ocakoğlu, Faruk; Westerweel, Jan; Mueller, Megan; Campbell, Clay; Mattingly, Spencer; Wood, Melissa C.; Beard, K. Christopher (2022). Balkanatolia: The insular mammalian biogeographic province that partly paved the way to the Grande Coupure. Earth-Science Reviews. 226: 103929. Bibcode:2022ESRv..22603929L. doi:10.1016/j.earscirev.2022.103929.
  5. ↑ Badiola, Ainara; De Vicuña, Nahia Jiménez; Perales-Gogenola, Leire; Gómez-Olivencia, Asier (2023). First clear evidence of Anoplotherium (Mammalia, Artiodactyla) in the Iberian Peninsula: an update on the Iberian anoplotheriines. The Anatomical Record: Advances in Integrative Anatomy and Evolutionary Biology. doi:10.1002/ar.25238. PMID 37221992. S2CID 258864256.