Diarthrognathus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клада: | Терапсиди (Therapsida) |
Клада: | Цинодонти (Cynodontia) |
Родина: | †Tritheledontidae |
Рід: | †Diarthrognathus Crompton, 1958[1] |
Вид: | †D. broomi
|
Біноміальна назва | |
†Diarthrognathus broomi Crompton, 1958
|
Diarthrognathus (в перекладі, «двосуглобова щелепа») — викопний рід трителедонтидових цинодонтів, відомий зі скам'янілостей, знайдених у ПАР[2] та вперше описаний у 1958 році А. В. Кромптоном[3]. Істота жила під час раннього юрського періоду, приблизно 200 мільйонів років тому[3][4]. Він був хижим і маленьким, трохи меншим за Thrinaxodon, довжина якого становила менше ніж 50 сантиметрів[5].
Diarthrognathus має структуру щелепи, схожу як на ссавців, так і на більш базальні синапсиди. Його примітивний щелепний суглоб розташований між квадратною та суглобовою кістками, а його похідний щелепний ссавцевий суглоб розташований між плоскою та зубною кістками[6].
Суглобова та квадратна кістки еволюціонували, щоб стати двома кістками середнього вуха у ссавців[4]. Перехід, показаний на прикладі Diarthrognathus, свідчить про те, що природний відбір віддавав перевагу тваринам із сильнішим укусом[7].
Колись Diarthrognathus вважався синонімом Pachygenelus. Однак у 1980 році нещодавно виявлені скам'янілості виявили достатні відмінності, щоб виправдати окремі роди[8].
Подвійний щелепний суглоб Diarthrognathus акуратно сполучає ранні синапсиди та ссавців, і таким чином спростовує твердження креаціоністів, таких як Дуейн Гіш, які вважали такий перехід неможливим[9]. Цю «щелепу з подвійним суглобом» також можна побачити в інших похідних цинодонтів, таких як ранні форми ссавців[10].