Entelognathus primordialis Час існування: Пізній Силур | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Entelognathus primordialis Zhu et al., 2013 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Entelognathus primordialis — викопна риба, відкрита в 2012 р. у відкладеннях кінця силурійського періоду (423–416 млн років тому) в Південному Китаї. Опис цієї знахідки було зроблено в пекінському Інституті палеонтології хребетних і палеоантропології (англ. Institute of Vertebrate Paleontology and Paleoanthropology), а серед його співавторів — найвизначніші сучасні палеоіхтіологи китаєць Мінь Жу (Min Zhu) і швед Пер Альберг (Per Erik Ahlberg).
Ентелогнатус — істота довжиною близько 20 см, з приплющеною головою, маленькими очима і потужною кістковою «бронею» на передній частині тіла. Його вигляд цілком типовий для панцирної риби. Судячи з форми тіла і за ступенем «бронювання», він вів придонний спосіб життя — для панцирних риб це теж дуже характерно. Розміщення більшості покривних кісток черепа у ентелогнатуса, як і слід було очікувати, має мало спільного з картиною, звичайною для кісткових риб: наприклад, серединні кістки даху черепа у нього непарні. Але з кістками щелеп ситуація інша. У ентелогнатуса немає характерних для панцирних риб гнатальних пластинок, проте є розташовані по краях рота покривні кістки, цілком відповідні однойменною кісткам кісткових риб: передщелепна, верхньощелепна (на верхній щелепі) і зубна (на нижній щелепі).
Ця стародавня риба за низкою важливих ознак займає проміжне положення між панцирними і кістковими рибами, що може вказувати або на дуже близьку спорідненість цих двох груп, або ж на те, що ці ознаки примітивні для всіх риб взагалі.
У результаті отримує сильну підтримку стара ідея, згідно з якою «панцирний» стан є для риб вихідним. Тепер можна припустити, що панцирні і кісткові риби просто зберегли загальний тип покривного скелету («макромірний»), перетворивши його в кожній групі по-своєму; а у предків акантод і хрящових риб великі покривні елементи розпалися, давши «мікромірний» тип. І основним напрямком еволюції покривного скелету ранніх хребетних була його редукція, а не нарощування.
Ще один важливий висновок з дослідження ентелогнатуса полягає в тому, що спільні предки всіх щелепоротих, мабуть, були більш схожі на кісткових риб, ніж це раніше вважалося.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |