Fast Eddys

Fast Eddys
Типфірма Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1979 Редагувати інформацію у Вікіданих
Закриття (ліквідація)травень 2019 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартира Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Fast Eddys у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Fast Eddys, Перт - перше кафе відкрите в місті

Fast Eddys Cafe — колишня мережа кафе, яка в основному розташовувалася в Перті, Західна Австралія, а також короткий час у Новому Південному Уельсі, Аделаїді, Кернсі, Квінсленді та Мельбурні.[1] Fast Eddys було найбільш знаменитим тим, що це був один з небагатьох ресторанів Перта, який працював 24 години на добу, 7 днів на тиждень, включаючи державні свята.[2]

У травні 2019 року останнє кафе, яке залишилося в Перті, було закрито після 41 року роботи.[2]

Рекламна вивіска над входом

Ресторани були розділені на дві секції. Ресторани прикрашені різними історичними пам’ятками, такими як старі рекламні вивіски та номерні знаки.

Відомим гамбургером був EddyBurger. Меню також Burger Cop-The-Lot, Steakburger та Super Hotdog. У ресторані також подавали цілий день страви з меню для сніданків.

Fast Eddys був заснований у 1979 році на західному кінці бізнес центру Перту, на розі вулиць Хей та Мілліган-стріт, Крістофером та Коном Сомасом.[3][4] Ресторан переїхав на нове місце на вулицю Мюррей 454 на початку 1990-х, та залишився до закриття у 2019 році.[5] Подейкували, що Fast Eddys отримало ім'я від вигаданого персонажа Пола Ньюмена «Швидкого» Едді Фелсона з американськога драматичного фільму "Більярдист" 1961 року, хоча джерел, які б це підтверджували, немає.

До 90-х років Сомаси продавали бізнес. У наступні роки нове право власності сприяло створенню додаткових франшиз по всій Західній Австралії, а до 2001 року компанія розширилася на Новий Південний Уельс, Південну Австралію та Вікторію. Однак у 2002 р. Компанія перейшла до заборгованості, оскільки більшість магазинів закрилися у східних штатах, а магазини WA були продані як франшизи.[6][7] Колишні власники (Галлоуей) до цього часу володіли ресторанами.[8][9][10]

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Fast Eddys

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Dyson, Noel (13 березня 2001). Fast Eddys expands across Australia. Business News. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  2. ↑ а б De Poloni, Gian (11 травня 2019). Fast Eddys closes, marking the end of an era for Perth's first 24-hour diner. ABC News. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 11 травня 2019.
  3. ↑ Fast Eddys - history of eating house opened in Dec. 1979 The Sunday Times, (Perth, W.A.), 24 July 1988, p.22
  4. ↑ Fang, Gavin (11 вересня 1996). Dress Circle. The West Australian. с. 60. Back in 1988, Mr Somas was eager to keep the burgers cooking in the proposed QV1 complex. But, a $5.2 million sweetener from the developers was enough to encourage a move down the road.
  5. ↑ Shield, Helen (20 вересня 2018). Chinese buyer pays $4.8m for Fast Eddys. The West Australian. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 11 травня 2019.
  6. ↑ Fast Eddys' plans brought to a halt. Australasian Business Intelligence. COMTEX News Network, Inc.: 1008262i2708 19 вересня 2002. ISSN 1320-6680.
  7. ↑ Fast Eddys for sale after delays. Australasian Business Intelligence. COMTEX News Network, Inc.: 1008269i5063 18 грудня 2002. ISSN 1320-6680.
  8. ↑ Bunfight at Fast Eddys. Australasian Business Intelligence. COMTEX News Network, Inc.: 1008058i8257 28 лютого 2003. ISSN 1320-6680.
  9. ↑ Fast Eddys sale hiccup clouds future, Asia Africa Intelligence Wire, Financial Times Ltd., 20 березня 2003, процитовано 15 вересня 2016
  10. ↑ Chamber welcomes Fast Eddy's news. ABC News. 17 березня 2003. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 1 грудня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]

Further reading

[ред. | ред. код]
  • Poprzeczny, Joe.(2001) Food speeds down fast lane. (History of fast food industry in WA, from days of Bernies during WWII to Van Eileens in the 1960s to Fast Eddys and Chicken Treat). Business news - Perth, W.A., 15/3/2001, p. 4-5.

Посилання

[ред. | ред. код]