Ferrari 335 S

Ferrari 335 S
Серія спортпрототип
Інженер (и) Carrozzeria Scaglietti
Конструктор Ferrari
Попередня Ferrari 315 S
Наступна Ferrari 250 TR
Технічні характеристики
Шасі
Ширина колії передня 1296 мм
задня 1310 мм
Колісна база 2350 мм
Двигун Ferrari Jano (Type 141); 4023,32 см³; V12; FMR (Front mid-engine position / Rear-wheel drive)
Потужність 390 к.с.
Трансмісія 4+1-шв. механічна з ручним перемиканням
Вага 880 кг (споряджена)
Історія виступів
Команда Scuderia Ferrari
Пілоти Альфонсо де Портаґо
Луїджі Муссо
Едмунд Нельсон
Пітер Коллінз
Філ Гілл
Дебют Mille Miglia (1957)
 Гонки   Перемоги    Подіуми    Поули   Найшв.  
7 3 6 - 1


Ferrari 335 S — перегоновий автомобіль, випущений компанією Ferrari у 1957 році. Автомобіль був прямою відповіддю на 4,5-літровий Maserati 450S, що становив серйозну конкуренцію у змаганнях для 3,8-літрового 315 S і 3,5-літрового Ferrari 290 MM. Усього було виготовлено чотири автомобілі, один з яких було створено шляхом модернізації 315 S[1].

Історія виступів

[ред. | ред. код]
Альфонсо де Портаґо і Едмунд Нельсон перед своїми останніми перегонами

Автомобіль дебютував на третьому етапі чемпіонату спорткарів, в італійських перегонах Mille Miglia у 1957 році, затьмарених трагедією в Гуїдіццоло[it]. За 120 кілометрів до фінішу Ferrari 335 S (№ 531) їхала по довгому прямому відрізку траси між ломбардськими селами Серлонго[it] і Гуїдіццоло. Тріснула одна з шин і машина на повній швидкості зісковзнула вліво, вдарилась об стовп та відлетіла праворуч від траси у натовп глядачів. Загинуло 9 глядачів (у тому числі двоє від збитого стовпа), а також сам гонщик Альфонсо де Портаґо (заміняв Луїджі Муссо) і штурман Едмунд Нельсон. Інші автомобілі 335-ї моделі, що брали участь у цій гонці, зійшли з траси через технічні причини, тоді як Ferrari 315 S П'єро Таруффі була першою. З наступного року перегони вже не проводились.

На 1000 кілометрах Нюрбургрингу екіпаж Пітера Коллінза і Олів'є Жандеб'єна[en] посів друге місце, поступившись Aston Martin DBR1. У добовому марафоні 24 години Ле-Мана 1957 року[en] машина під номером 7, пілотована Майком Готорном та Луїджі Муссо, встановила найшвидше коло у перегонах (3:58,7), однак перегони для команди виявились невдалими: стався схід з траси на 5-й годині змагань через поломку двигуна. У Швеції Філ Гілл і Пітер Коллінз приїхали другими, поступившись на цей раз «Maserati». Другий екіпаж Майка Готорна і Луїджі Муссо фінішував четвертим. У фінальному етапі Чемпіонату світу з перегонів на спорткарах на 1000 км Венесуели[en] автомобілі 335 S посіли два перших місця (шасі: № 0700 і № 0674 та екіпажі: Коллінз-Гілл і Готорн-Муссо, відповідно). Ці результати, у сукупності з попередньою перемогою на Mille Miglia автомобіля 315 S, і перемогою в Буенос-Айресі на 1000 км автомобіля 290 MM забезпечили команді Ferrari титул чемпіона світу.

Зміна правил Чемпіонату світу й обмеження об'єму двигуна 3-ма літрами, що було реакцією на трагедію під час перегонів Mille Miglia у 1957-му та попередні аварії, призвела до того, що модель 335 S не була допущена до сезону 1958 року, і компанія Ferrari замінила її на 250 TR.

Подальша доля

[ред. | ред. код]

У 2016 році один із автомобілів Ferrari 335 S Spider Scaglietti (шасі № 0674) був проданий на аукціоні Artcurial[en] в Парижі за €32,1 млн[2]. Ім'я покупця не озвучувалось, однак згідно з прес-релізом, опублікованим продавцем автомобіля, Алессандро Прото (Alessandro Proto), власником компанії Proto Organisation, новим володарем найдорожчого автомобіля марки Ferrari став футболіст Ліонель Мессі[3][4]. За повідомленням А. Прото, автомобілем також цікавився Кріштіану Роналду, але ставка Мессі була вищою[3].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Ferrari 335 S
  • Машина Портаґо і Нельсона незадовго до аварії
    Машина Портаґо і Нельсона незадовго до аварії
  • Автомобіль №531, під час перегонів Mille Miglia (1957)
    Автомобіль №531, під час перегонів Mille Miglia (1957)
  • Ferrari 335 Sport Scaglietti на аукціоні Artcurial[en]
    Ferrari 335 Sport Scaglietti на аукціоні Artcurial[en]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Casamassima, Pino. Storia della scuderia Ferrari. — G. Nada, 1998. — 374 с. — ISBN 88-7911-179-5.
  • Acerbi, Leonardo. Ferrari: All The Cars. — Haynes, 2012. — 431 с. — ISBN 9781844255818.
  • Schlegelmilch, Rainer W. Ferrari. — Könemann, 2004. — ISBN 3-8331-1057-0.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ferrari 335 S Register. barchetta.cc. Процитовано 14 червня 2019.
  2. ↑ 1957 Ferrari 335 Sport Scaglietti (фр.). Artcurial. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 25 квітня 2020.
  3. ↑ а б Has Messi bought world's most expensive Ferrari?. sport.es (англ.). 8 лютого 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2022. Процитовано 21 грудня 2022.
  4. ↑ Willgress, Lydia (11 лютого 2016). Lionel Messi 'was mystery buyer of £25million classic Ferrari that is the world's most expensive car - and he outbid Cristiano Ronaldo' (англ.). Daily Mail. Архів оригіналу за 21 грудня 2022. Процитовано 21 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ferrari 335 S