Focke-Wulf Fw 186
| Focke-Wulf Fw 186 | |
|---|---|
| |
| Focke-Wulf Fw 186 | |
| Призначення: | Автожир |
| Історія виробництва | |
| Розробник: | .svg){kind=small} Фоке-Вульф
|
| Характеристики | |
| Максимальна швидкість: | 185 км/год |
| Розміри | |
| Маса | |
| Силова установка | |
| Двигуни: | Argus As10C на 240 к.с. |
Focke-Wulf Fw 186 — одномісний автожир, розроблений Focke-Wulf у 1937 році за підтримки Міністерства авіації Третього Рейху (RLM) для використання як літак зв’язку та розвідник.
Було створено лише один прототип літака, і проєкт був залишений, коли RLM віддав перевагу Fieseler Fi 156 Storch над Fw 186.
У 1935 році в рамках нацистської програми озброєння RLM оголосила конкурс на літак-розвідник і літак супроводу. Компанія Фокке-Вульф вирішила взяти участь у конкурсі з проєктом не літака, а гвинтокрила, і в 1937 році професор Генріх Фокке сконструював гвинтокрил, який отримав позначення Fw 186.
Конструкція була схожа на попередні автожири Хуана де ла Сьєрви (наприклад, Focke-Wulf C-19, який був виготовлений за ліцензією Cierva C.19, або Focke-Wulf C-30, який був виготовленою за ліцензією копією Cierva C.30), але він був більш аеродинамічно досконалим. Фюзеляж гвинтокрила являв собою фюзеляж винищувача Focke-Wulf Fw 56 зі знятим крилом і встановленим ньому пілоном з трилопатевим гвинтом. Машина приводилася в дію двигуном Argus As 10C V з повітряним охолодженням потужністю 240 к.с., максимальна швидкість конструкції становила 180 км/год. Було побудовано один зразок.
Разом з Fw 186 у конкурсі брали участь літаки Fieseler Fi 156 і Siebel Si 201, зрештою його виграв літак Fieseler, і конструкція Фокке-Вульф не надійшла в масове виробництво.
| Екіпаж | 1-2 |
| Діаметр ротора | 12.00 м |
| Довжина | 8,20 м |
| Висота | 3,50 м |
| Кругова площа ротора | 113,00 м² |
| Порожня маса | 800 кг |
| Злітна маса | 1200 кг |
| Двигун | Argus As 10 C |
| Потужність | 240 к.с. (177 кВт) |
| Максимальна швидкість | 150 км/год |
| Експлуатаційна стеля | 4000м |
| Дальність | 575 км |