Glassdoor

Glassdoor
На честьдвері Редагувати інформацію у Вікіданих
ТипБіржа праці[d]
бізнес Редагувати інформацію у Вікіданих
Заснованочервень 2007 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьінтернет Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираСаусаліто Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт: glassdoor.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Glassdoor у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Glassdoor — це американський вебсайт, де чинні та колишні співробітники анонімно переглядають та оцінюють компанії.[1] Glassdoor також дозволяє користувачам анонімно переглядати зарплати, а також подавати заявку на роботу на платформі.

У 2018 році компанія була придбана японською фірмою Recruit Holdings, але продовжує працювати незалежно.[2]

Штаб-квартира знаходиться в Мілл-Веллі, Каліфорнія, з офісами в Чикаго, Дубліні, Лондоні та Сан-Паулу.

Заснування

[ред. | ред. код]

Компанія була заснована у 2007 році Тімом Бессом, Робертом Хохманом (генеральний директор) та Річем Бартоном, який був головою компанії.[3] Ідея з'явилась під час мозкового штурму між двома з них, коли Хохман переповів історію про випадково залишені результати опитування працівників на принтері під час роботи в Expedia. Після цього почали з'являтись гіпотези, що сталося б, якби результати були оприлюднені.[4][5]

Обидві гіпотези припускали, що якби матеріал був розкритий публічно, він міг би слугувати всім, хто на порозі прийняття кар’єрних рішень[6]. Штаб-квартира компанії була створена в Мілл-Веллі.[7]

Сайт

[ред. | ред. код]

Glassdoor запустила свій сайт рейтингів у червні 2008 року,[8] який «зберігав реальні відгуки і заробітну плату працівників великих компаній, а потім анонімно відображав їх для перегляду всім учасниками». Потім компанія усереднила заробітні плати, розмістивши середні показники разом з відгуками співробітників щодо керівництва та культури компаній, у яких вони працювали, включаючи деякі великі технологічні компанії, такі як Google та Yahoo.[9] Сайт також дозволяє розміщувати офісні фотографії та інші факти, які стосуються компаній.[10]

Пізніше сайт також почав фокусуватися на керівниках, робочих місцях та на те, чим взагалі є робота на посадах.[11] Відгуки на працівників також були усереднені для кожної компанії.[11] Оціювання засноване на відгуках, створених безпосередньо користувачами. Щороку Glassdoor визначає загальний рейтинг компанії, щоб визначити переможця нагороди Employees’ Choice Awards, також відомої як Best Places to Work.[12] За словами представника Glassdoor Скотта Доброскі, кожний відгук про компанію йде від реального працівника «шляхом перевірки адрес електронної пошти та перевірок командою управління контентом».[13] Компанія заявила, що відхиляє близько 20 % відгуків після перевірки.[14] Правила розміщення оглядів відрізняються для компаній, залежно від масштабів колективу, щоб зберігати анонімність людей, залежно від близькості співпраці.[15]

У 2010 році Glassdoor випустила платну програму під назвою «Розширені профілі роботодавців», («Enhanced Employer Profiles»), яка дозволяє роботодавцям розміщувати власний контент у профілях Glassdoor, такий як біографії, оголошення про оголошення, оголошення, посилання на соціальні медіа тощо.[16] Компанія також дозволяє користувачам розміщувати потенційні запитання для співбесід, які можуть задавати у певних компаніях,[17] додатково до іншої інформації, яка може бути використана для підготовки заявки на вакансію.[18] Репутацію, яку компанія має у рейтингу Glassdoor була визнана, як корелятивна професором Case Western Reserve Universit, Кейсі Ньюмейром.[19]

У 2014 році компанія найняла Адама Шпігеля своїм фінансовим директором з наміром підготуватися до можливого IPO.[20] До 2015 року на сайті було 30 мільйонів користувачів із 190 країн та корпоративних клієнтів, включаючи третину всіх компаній зі списку Fortune 500.[21] Цього ж року Glassdoor розпочали створення локалізованих вебсайтів та мобільних додатків для різних національних юрисдикцій, таких як Німеччина.[22]

У вересні 2016 року компанія Glassdoor придбала бразильський додаток Love Mondays для розширення в Латинську Америку.[23]

Оновлена статистика сайту компанії за перший квартал 2017 року показує 41 мільйон унікальних користувачів та 5800 клієнтів або партнерів -роботодавців. Статистика показала, що середній рейтинг компанії становить 3,3 за 5-бальною шкалою, де 1,0 дуже незадоволений; 72 % працівників оцінюють свою роботу/компанію «ОК», а середній рейтинг затвердження генерального директора становить 67 %.[24]

У 2017 році Glassdoor оголосила на своєму вебсайті, що більше не буде розміщувати оголошення про вакансії, які виключають людей із судимостями.[25][26]

У листопаді 2017 року Апеляційний суд США вимагав розкрити особи анонімних користувачів Glassdoor прокурорам, які розслідують можливі злочинні вчинки їхніх роботодавців. Слідчі прагнули поговорити з рецензентами, які могли бачити скоєні злочини.[27]

У лютому 2019 року Glassdoor оголосила, що головний операційний директор Крістіан Сазерленд-Вонг буде підвищений до президента та головного операційного директора.[28]

У травні 2020 року Glassdoor оголосила про скорочення 300 осіб. Скорочення склало 30 % робочої сили компанії та половину офісу в Чикаго. У своїй внутрішньому записі генеральний директор Крістіан Сазерленд-Вонг назвав причиною загального скорочення найму та підбору персоналу у багатьох галузях пандемію COVID-19.[29]

Звітність

[ред. | ред. код]

Glassdoor створює звіти на основі анонімних даних, і в багатьох випадках менеджери генерують позитивні відгуки про свої організації за допомогою публікацій. Звіти були на такі теми, як баланс між робочим і особистим життям, коефіцієнт оплати праці генерального директора, списки найкращих офісних місць тощо. Дані від Glassdoor також використовувалися сторонніми джерелами для складання оцінок впливу зміну заробітної плати на зміни в корпоративному доході. Glassdoor також спрямовує висновки своїх досліджень інших компаній на покращення політики своєї компанії. У 2015 році Том Лейкін здійснив перше дослідження Glassdoor у Британії, зробивши висновок, що Glassdoor розцінюється користувачами як більш надійне джерело інформації, ніж профорієнтатори чи офіційні документи компанії.

Фінансування

[ред. | ред. код]

Перше фінансування компанія отримала у 2008 році, отримавши 3 мільйони доларів фінансування, перед тим як запустити свій вебсайт.[7] У 2012 році Glassdoor отримала 20 мільйони доларів венчурного капіталу, загальний обсяг зовнішнього фінансування становив 42,2 млн. Наступного року компанія зібрала додаткові 50 мільйонів доларів. У 2015 році компанія залучила додаткові 70 мільйонів доларів в рамках інвестицій під керівництвом Google Capital, давши компанії оцінку лише в 1 мільярд доларів. Загальна сума інвестицій на цей момент склала 160 мільйонів доларів.[20] У 2016 році Glassdoor зібрав додаткові 40 мільйонів доларів від інвесторів.[30] У травні 2018 року Recruit Holdings оголосила про намір придбати Glassdoor за 1,2 млрд доларів готівкою, угоду про придбання було завершено в червні 2018 року.[31]

Нагороди

[ред. | ред. код]

У квітні 2013 року Glassdoor отримала премію Red Herring North America Award за інновації в соціальних медіа.[32]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Employees rate their employers, CEOs on Glassdoor (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 26 серпня 2021.
  2. ↑ Musil, Steven. Glassdoor to be acquired for $1.2B by Japanese HR company. CNET (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 26 серпня 2021.
  3. ↑ Gage, Deborah (6 січня 2015). Google Capital Leads $70 Million Round for Job Review Site Glassdoor. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  4. ↑ Wingfield, Nick (14 квітня 2014). The Art of ‘Something From Nothing’. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 26 серпня 2021.
  5. ↑ Stealth Startup Glassdoor.com Takes $3 Million Series B. TechCrunch (амер.). Процитовано 26 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ The Art of 'Something From Nothing'. The New York Times. 14 квітня 2014. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 26 серпня 2021.
  7. ↑ а б Duncan Riley (27 березня 2008). Stealth Startup Glassdoor.com Takes $3 Million Series B. TechCrunch. AOL. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 вересня 2021.
  8. ↑ At Glassdoor, Find Out How Much People Really Make At Google, Microsoft, Yahoo, And Everywhere Else. TechCrunch (амер.). Процитовано 26 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ At Glassdoor, Find Out How Much People Really Make At Google, Microsoft, Yahoo, And Everywhere Else. TechCrunch. AOL. 10 червня 2008. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  10. ↑ Dishman, Lydia (17 липня 2015). What Glassdoor Has Learned From Seven Years Of Studying Other Companies. Fast Company (амер.). Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  11. ↑ а б Bassi, Laurie; Frauenheim, Ed; Costello, Lawrence (6 вересня 2011). Good Company. ISBN 9781609940638. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  12. ↑ Rob Grant, Daily Telegraph, April 8, 2013, Facebook voted world's best employer [Архівовано 21 вересня 2021 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Vanessa Wong, BusinessWeek, March 18, 2013, Why Employees Like Zuckerberg (and Other Popular CEOs) [Архівовано 26 січня 2015 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Calgary Herald, April 10, 2013, Website lets workers rate their bosses anonymously [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Sarah K. White (4 червня 2015). How Glassdoor's reviews help you find your dream job. CIO. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-21 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Nick Wingfield, Wall Street Journal, June 23, 2010, Employers Sound Off on Company Review Site [Архівовано 1 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Julie Balise (14 жовтня 2015). 16 unusual interview questions you may face at Facebook. SFGate. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  18. ↑ Zoref, Lior (28 квітня 2015). Mindsharing. ISBN 9781101633649. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  19. ↑ CEO awful? Great culture? Pittsburgh-area firms among those graded on Glassdoor. Pittsburgh Post-Gazette. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  20. ↑ а б Deborah Gage. Google Capital Leads $70 Million Round for Job Review Site Glassdoor. WSJ. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 21 вересня 2021.
  21. ↑ What Glassdoor Has Learned From Seven Years Of Studying Other Companies. Fast Company. 17 липня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 вересня 2021.
  22. ↑ Glassdoor Launches in Germany. Marketwired. 15 січня 2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 21 вересня 2021. [Архівовано 2020-08-02 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Ingrid Lunden. Glassdoor acquires Brazil's Love Mondays to expand into Latin America. TechCrunch. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  24. ↑ Press Center/ Site Stats *Updated Q1 2017. 7 червня 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 21 вересня 2021. [Архівовано 2022-03-18 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Huhman, Heather R. (13 листопада 2017). Glassdoor Has Changed Its Policy on Ex-Cons. Why You Should, Too. Entrepreneur (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  26. ↑ Hiring Those With Criminal Records: Glassdoor, Lawyers' Committee & More Take a Stand. Glassdoor Blog (амер.). 4 жовтня 2017. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  27. ↑ Court requires Glassdoor reveal identities of anonymous users – The American Genius. theamericangenius.com (амер.). Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  28. ↑ Glassdoor Chief Operating Officer Christian Sutherland-Wong Promoted To President. Glassdoor About Us (амер.). 12 лютого 2019. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 9 липня 2019. [Архівовано 2021-09-21 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Glassdoor lays off 30% of its staff, sees domino effect on its data. media.thinknum.com (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020. [Архівовано 2020-10-09 у Wayback Machine.]
  30. ↑ julieverhage, Julie Verhage (3 червня 2016). Glassdoor Raises New Funding at a Higher Valuation While Public Markets Struggle. Bloomberg.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 8 листопада 2016.
  31. ↑ Recruit Holdings Announces Completion Of Glassdoor Acquisition. www.prnewswire.com. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  32. ↑ 2013 Top 100 North America: Winners. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.