Gnomonia

Gnomonia

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Сордаріоміцети (Sordariomycetes)
Порядок: Diaporthales
Родина: Gnomoniaceae
Рід: Гномонія (Gnomonia)
Ces. & De Not., 1863
Синоніми
* Rehmiella [1]
  • Melanopelta [2]
  • Rostrocoronophora [3]
Посилання
Вікісховище: Gnomonia
EOL: 16466
ITIS: 193831
MB: 2099
IF: 2099

Гномонія (Gnomonia) — рід грибів родини Gnomoniaceae. Назва вперше опублікована 1863 року.[4]

З господарської точки зору до найбільш помітних видів відносяться гномонія червоноустічна (Gnomonia erythrostoma) — збудник скручування листя вишні та черешні, гномонія тонкозагострена (Gnomonia leptostyla) — збудник антракнозу (суха гниль) волоського горіха, гномонія венета (Gnomonia veneta) — збудник бурої плямистості листя каштана, гномонія в'язова (Gnomonia ulmea) — збудник антракнозу платана і листової плямистості в'яза, а також багато інших видів цього роду.[5]

Гномонія червоноустічна (Gnomonia erythrostoma) викликає побуріння, скручування і засихання листя черешні, рідше вишні і сливи, а частково деформацію плодів, головним чином у черешні. На початку літа (в червні-липні) на листках з'являються дифузні червоні плями з жовтуватим краєм, які з часом збільшуються в розмірах і набувають коричневого забарвлення. Листя складаються по серединній жилці нижньою стороною всередину і засихають. Черешки гачкоподібно згинаються вниз, і в такому стані листя часто залишаються висіти на гілках до майбутньої весни. Таке тривале знаходження листя на деревах — характерна особливість цього захворювання. Значно рідше спостерігається ураження плодів, що виявляється в появі плям і деформації, причому деформується тільки одна половина плода, тоді як інша розвивається нормально. Хворі листя з нижньої сторони покриваються пікнідами, з ниткоподібними, безбарвними, викривленими конідіями. На тих же самих листках майже одночасно з дозріванням пікнід в тканинах листа утворюються плодові тіла сумчастої стадії — перитеції. Процес їх утворення триває протягом всієї зими. Перитеції розташовуються в паренхіматозної тканини і відкриваються на нижню сторону листа своїми продихами. Аскоспори дозрівають навесні і розпорошуються в той час, коли розкриваються молоді листя, що безпосередньо піддаються зараження. Це захворювання поширене в усіх країнах Європи.[5]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ G. Winter, Hedwigia 22: 2 (1883)
  2. ↑ Kirschst., Annales Mycologici 37: 113 (1939)
  3. ↑ Munk, Dansk botanisk Arkiv 15 (2): 98 (1953)
  4. ↑ Gnomonia. www.mycobank.org. Процитовано 1 травня 2019.
  5. ↑ а б Жизнь растений. Т.2. Грибы [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.] — Москва, «Просвещение» 1976. / Під ред. проф. М. В. Горленко; с.479

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Cesati, V.; De Notaris, G. 1863. Schema di classificazione degle sferiacei italici aschigeri piu' o meno appartenenti al genere Sphaeria nell'antico significato attribuitoglide Persono. Commentario della Società Crittogamologica Italiana. 1(4):177-420 — P.231


Гриб Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.