Gymnocalycium berchtii Гімнокаліціум Берхта | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Gymnocalycium berchtii Neuhuber, 1997 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Gymnocalycium berchtii (укр. Гімнокаліціум Берхта, Гімнокаліціум берхті)[2] — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).
Вид вперше описаний австрійським фахівцем, експертом, членом австрійської робочої групи з вивчення гімнокаліціумів Гертом Нейгубером (нім. Gert Neuhuber, нар. 1939) у 1997 році у виданні англ. «Gymnocalycium»[3].
Видова назва дана на честь голландського фахівця, одного з найвідоміших збирачів рослин взагалі і гімнокаліціумів зокрема Людвіна Берхта.[4]
Gymnocalycium berchtii є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований у провінції Сан-Луїс. Рослини зростають на висоті від 700 до 1200 метрів над рівнем моря в чаковому лісі. Зростає серед гірських порід або біля них, особливо там, де ґрунт неглибокий.
Орган | Опис |
---|---|
Рослини | поодинокі, приплюснуті і часто трохи заглиблені в ґрунт. |
Коріння | |
Стебло | тьмяно-сірувато-чорне або чорно-коричневе, до 2 см заввишки, 4-6 см в діаметрі. Ребер 7-9, плескаті. |
Епідерміс | |
Маміли | |
Ареоли | овальні, вкриті пухом від білого до жовтуватого. |
Колючки | 3-5 прямі, від тьмяно-коричневого до чорного кольору, іноді з більш світлилою основою, 7-10 мм завдовжки. |
Квіти | воронкоподібні, перламутрово-рожеві, 5.3-7.9 см завдовжки і 4.3-6 см в діаметрі. |
Бутони | |
Зовнішні пелюстки | |
Внутрішні пелюстки | |
Тичинки | |
Маточка | |
Плоди | витягнуті, округлі, сіро-зелені, 21-42 мм завдовжки і 9-20 мм в діаметрі. |
Насіння | чорне. |
Gymnocalycium berchtii входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Незважаючи на те, що цей вид має невелику площу розміщення — приблизно 1000 км², субпопуляції стабільні і великих загроз немає.
Gymnocalycium berchtii не зустрічається на жодній природоохоронній території.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[5]