Gymnocalycium horstii
| Gymnocalycium horstii (укр. Гімнокаліціум Горста, гімнокаліціум горсті) | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Gymnocalycium horstii
| ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Gymnocalycium horstii Buining 1970 | ||||||||||||||||||||||||
|
Gymnocalycium horstii subsp. horstii | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Gymnocalycium horstii (Buining, 1970; укр. Гімнокаліціум Горста (Хорста), гімнокаліціум горсті[2]) — кактус з роду гімнокаліціум (підрід Microsemineum).
Видова назва дана на честь Леопольдо Горста (1941—1987; нім. Leopoldo Horst)[3] — німецького дослідника кактусної флори Бразилії, відомого першовідкривача і збирача кактусів ХХ століття, експортера рослин з Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія, одного з найвідоміших збирачів кактусів під акронімом Н.[4]
.jpg)
.jpg)
Рослини спочатку ростуть поодиноко, з віком формують групи. Стебло кулясте, яскраво-зелене, до 20 см заввишки і в діаметрі. Ребер 5-6, але зустрічаються і 3- 4-реберні рослини, широкі, округлі, поперечні борозни глибокі. Колючок звичайно 5, світло-жовті, одна звернена донизу, інші — по сторонам, прямі або трохи зігнуті, до 3 см завдовжки. Квіти від вершково-білих до блідо-лілово-рожевих, до 11 см завдовжки і в діаметрі. Плоди яйцеподібні, сині-зелені.
Цей вид є ендемічним для Бразилії, де він зустрічається у провінції Ріу-Гранді-ду-Сул.
Росте на кам'янистих відслоненнях пасовищ пампи на висоті близько 300 м над рівнем моря.
Gymnocalycium horstii входить до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, стан — під загрозою зникнення.
Gymnocalycium horstii має відносно широкий ареал (близько 40 000 км²), але популяції малочисельні і сильно фрагментовані. Вони піддаються тиску від випасання худоби, сільського господарства, лісового господарства евкаліпта, інвазивних трав, незаконного збору, пожеж. Всі ці фактори викликали скорочення популяції на близько 60 відсотків за останні 10 років. У найближчому майбутньому не передбачається, що ці загрози будуть зменшені.
Підвид Gymnocalycium horstii var. buenekeri Buining має темніший і тьмяніший епідерміс і відрізняється від типового виду жорсткішими колючками. Квітка при тій же величині яскраво-рожева, відцвітає через дві доби.
Вид і підвид ростуть в південній Бразилії в Ріу-Гранді-ду-Сул поблизу Накапани, але все ж на відстані 200 км один від одного. У природі вид росте трохи захищеним на крутих схилах столових гір, підвид росте вільно на плоских скелях по трав'янистих краях і, можливо, тому має темніший колір.
Догляд за цими рослинами повинен орієнтуватися на їх походження, тобто їх потрібно утримувати не так, як аргентинські гімнокаліціуми.
Gymnocalycium horstii потребує пухкого глинистомго ґрунту і високої температури протягом усього року. Занадто холодна зимівля призводить до чахлості рослин; оптимальні умови: температура 12-15 °С при зовсім легкій вологості.
Влітку рослини виносять в дуже тепле місце розташування, причому в перехідний період необхідно захищати епідерміс від опіків.
Вид і підвид квітнуть з кінця травня до серпня, в залежності від стану рослини. Влітку рослини можна рясно поливати, завдяки чому вони стають кам'яно-твердими.
- ↑ Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Словник іноземних слів на Українському сайті про кактуси та кактусистів [Архівовано 28 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Енциклопедія особистостей на Українському сайті про кактуси та кактусистів [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989. p. 353—354 (англ.)
- Pilbeam, John. Gymnocalycium: A Collector's Guide. A. A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD / 1995, 1995. 332 pages. ISBN 905410192X; ISBN 9789054101925. P. 81-82 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6. Стр. 81 (рос.)
- Buining, A. F. (1970): Gymnocalycium horstii — Erstbeschreibung, Kakt. and. Sukk. 9: 162—165.
- Rauh, W. (1979): Kakteen an ihren Standorten.
- Strigl, F. (1975): Warum setzt Gymnocalycium horstii Buining keinen Samen an? Kakt. and. Sukk. 3: 61.
- Zuloaga, F. O., O. Morrone, M. J. Belgrano, C. Marticorena & E. Marchesi. (eds.) 2008. Catálogo de las plantas vasculares del Cono Sur. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 107(1-3): I-XCVI, 1-3348. (ісп.)
- Forzza, R. C. 2010. Lista de espécies Flora do Brasil https://web.archive.org/web/20150906080403/http://floradobrasil.jbrj.gov.br/2010/. Jardim Botânico do Rio de Janeiro, Rio de Janeiro. (порт.)
- The genus Gymnocalycium [Архівовано 14 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/5103922 [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://cactiguide.com/cactus/?genus=Gymnocalycium&species=horstii [Архівовано 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.hi-ho.ne.jp/staka/Gymnocalycium.htm [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Taylor, N.; Santos, M. R.; Larocca, J.; Zappi, D. Cactaceae in Lista de Espécies da Flora do Brasil. Jardim Botânico do Rio de Janeiro. (англ.)
- Gymnocalycium horstii на сайті «Gymnocalycium.org» [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- База даних по роду Gymnocalycium [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Gymnocalycium horstii // Московский клуб любителей кактусов (рос.)
- Gymnocalycium horstii // Официальный сайт российской группы по изучению рода Gymnocalycium (рос.)
