Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 19г 24х 7,58с |
Схилення | +29° 37′ 16,8″ |
Видима величина (V) | 4,99[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | B3 |
показник кольору U−B | -0,71 |
яскравість B | 4,826±0,002[2] |
показник кольору B−V | -0,120±0,003[2] |
яскравість V | 4,964±0,002[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,02 |
індекс m1 | 0,07 |
індекс c1 | 0,24 |
індекс Hβ | 2,67[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 4,940[2] |
Мінімальна яскравість | 4,960[2] |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 10,57± 0,48[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 4,21 ± 0,58[2] мас |
Відстань | 774,72 світлових років 237,53 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=100[3]км/сек |
Інші позначення | |
2 Cyg,
HD 182568, HIP 95372, HR 7372, BD+29 3584, GSC 2137-3101 | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD182568 |
HD182568 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B3 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,0.[1] Вона розташована на відстані близько 774,7 світлових років від Сонця.[2]
HD182568 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 19,0± 298,0 Гаус.[4]
![]() |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |