HMS Wivern (D66)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: HMS Wivern.

«Віверн» (D66)
HMS Wivern (D66)
Британський есмінець «Віверн» у порту Лондондеррі. 1920
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	другий корабель флоту на ім'я «Віверн»[Прим. 1]
Корабельня	J. Samuel White & Company, Коуз
Замовлено	квітень 1918
Закладено	19 серпня 1918
Спущено на воду	16 квітня 1919
Введено в експлуатацію	23 грудня 1919
На службі	1919–1945
Перекваліфікований	З 1920 до 1939 перебував у Резерві флоту
Виведений зі складу флоту	у вересні 1944 року виведений зі складу сил флоту
Статус	18 лютого 1947 проданий на брухт
Нагороди	3 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Північно-Африканська кампанія Операція «Смолоскип»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1 140 т (стандартна) 1 550 т (повна)
Довжина	95,1 м
Ширина	9 м
Осадка	2,7 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Yarrow
Гвинти	2
Потужність	27 000 к.с.
Швидкість	34 вузлів (63 км/год)
Дальність плавання	3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли
Екіпаж	134 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія	1919: 4 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45
Торпедно-мінне озброєння	1919: 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння	1919: 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2

«Віверн» (D66) (англ. HMS Wivern (D66) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Віверн» був закладений 19 серпня 1918 року на верфі компанії J. Samuel White & Company на острові Коуз. 16 квітня 1919 року він був спущений на воду, а 23 грудня 1919 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Історія служби

Після початку Другої світової війни есмінець виконував завдання з ескорту транспортних конвоїв у Південно-західних підходах. У жовтні разом з есмінцями 16-ї флотилії «Вустер», «Веномос», «Вайлд Свон», «Ветеран», «Вустер», «Веріті» й «Вітшед» виконували завдання зі супроводження конвоїв в Англійській протоці та у південно-західних підходах, базуючись на Портсмут.

У липні 1940 року у складі 3-ї групи флоту^{[Прим. 3]} забезпечував прикриття транспортних конвоїв, що прямували Північним морем, а також прикривав цей напрямок з огляду на заплановане вторгнення німецького вермахту до Британських островів^[1].

20 серпня 1940 року «Віверн» з іншими есмінцями^{[Прим. 4]} перейшов до 16-ї флотилії есмінців, що забезпечувала охорону східного узбережжя Англії, базуючись на військово-морську базу в Гаріджі.

У вересні 1940 року разом з есмінцями «Волкер», «Вансіттарт», «Весткотт» та «Колдвелл»^[en] входив до 5-ї ескортної групи, що базувалася на Ліверпулі, де незабаром їх посилили «Монтрос», «Гарт» та польський «Блискавиця». Протягом осені-зими ця ескортна група продовжувала виконання завдань з патрулювання прибережних вод.

1941

З січня до липня 1941 року корабель використовувався для ескортування поодиноких кораблів та суден, а також для постановки мінних полів у прибережних водах окупованих німцями країн. У цей період «Віверн» неодноразово виходив у море на виконання бойових завдань разом з іншими ескадреними міноносцями «Інтрепід», «Ікарус», «Берклі», «Ферні», «Тайндейл», «Вансітарт» та «Імпалсів» з метою встановлення мінних полів неподалік від берегів окупованих нацистами країн Європи.

8 червня 1941 року «Віверн» вийшов у супроводження авіаносця «Вікторіос» разом з однотипними есмінцями «Вансіттарт» і «Вайлд Свон» у тривалий похід до Гібралтару, а звідсіля до Фрітауна на заході Африки.

Див. також

• USS Wainwright (DD-419)
• Ескадрені міноносці типу «Дерзкий»
• Ugolino Vivaldi
• Z9 Wolfgang Zenker
• Vasilissa Olga (D15)
• Ескадрені міноносці типу «Вакатаке»

Примітки

Виноски

1. Віверн — у міфології крилатий дракон із тілом змія, гострим хвостом і двома лапами. Морський віверн має риб'ячий хвіст.
2. 3 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-1943), за Північно-Африканську кампанію (1942-43), за бойові дії в Північному морі (1944).
3. До складу 3-ї групи входили: легкий крейсер «Кардіфф», есмінці «Ентоні», «Ветеран», «Вайлд Свон», «Малькольм», корвети «Маллард», «Пінтейл», «Паффін» і «Шелдрейк».
4. «Малькольм», «Монтроз», «Амбускейд», «Веріті», «Вітшед», «Ворчестер», «Антілоуп», «Ветеран», «Вайлд Свон» та «Веномос»

Джерела

1. HMS WIVERN (D 66) — V & W-class Destroyer. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2020.

Посилання

• HMS Wivern (D 66). на uboat.net. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 11 лютого 2020. (англ.)
• HMS WIVERN (D 66) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2020. (англ.)
• Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2020. (рос.)
• H.M.S. Wivern (1919) [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• HMS WIVERN [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.]

Література

• Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 лютого 2020.
• Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
• Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.

Велика Британія   Друга світова війна   Військова техніка   Війна   Морська справа