Hodgsonia

Hodgsonia
Плід Hodgsonia heteroclita
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Гарбузові (Cucurbitaceae)
Підродина: Cucurbitoideae
Триба: Sicyoeae
Рід: Hodgsonia
Hook.f. & Thomson
Species
  • Hodgsonia heteroclita
  • Hodgsonia macrocarpa
Вікісховище: Hodgsonia

Hodgsonia — рід плодоносних ліан родини гарбузових. Ходжсонія була названа на честь Брайана Хоутона Ходжсона в 1853 році британськими ботаніками Джозефом Далтоном Гукером і Томасом Томсоном, які досліджували рослину під час гостинності Ходжсона в Гімалаях.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Квіти цвітуть лише одну ніч, а потім опадають[1]. Це ліани дводомні, з окремими чоловічими та жіночими рослинами[2].

Використання

[ред. | ред. код]

Харчування

[ред. | ред. код]

Хоча м'якуш плодів Ходжсонії неїстівний, великі, багаті олією насіння є важливим джерелом їжі. Ядра іноді їдять сирими[3]; вони трохи гіркі, можливо, через неідентифікований алкалоїд або глюкозид, але «абсолютно безпечні» для споживання[4][5]. Найчастіше насіння обсмажують, після чого вони смакують як обрізки свинини або сало; багато гірських народів вважають це смажене насіння делікатесом. Крім того, що Нага їдять лише насіння, додають їх у різні види каррі. Громада Карбі з Північно-Східної Індії вирощує його у своїх садах і споживає як гарнір під час їжі. Вони називають це Hanthar Athe[6].

Ліки

[ред. | ред. код]

Лікувальне значення передусім має листя. Листя можна висушити і спалити, вдихнути дим або вичавити сік молодих стебел і листя в ніздрі, щоб зняти подразнення від дрібних комах. Листя також кип'ятять, а отриману рідину приймають всередину, як при захворюваннях носа, так і для зниження температури[7]. Попіл від спаленого листя H. macrocarpa також використовують для загоєння ран[8].

У Нагаленді плоди цибулини застосовують для лікування бактеріальних інфекцій на ногах[6]. У Сараваку олією ходжсонії намазують тіла матерів після пологів; він також є основою для попелу з листя кокосової пальми та кемпферії[9]. Олія також використовується як основа для ліків у Східній Індії[10].

Види

[ред. | ред. код]
  • Hodgsonia heteroclita (Roxb.) Hook.f. & Thomson
  • Hodgsonia macrocarpa (Blume) Cogn.
  • Hodgsonia tsaii J.Y.Shen, X.D.Ma, W.G.Wang & B.Pan bis

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Loewer p.175
  2. ↑ "Hodgsonia". Flora of China. Retrieved 2021-02-09 – via eFloras.org, Missouri Botanical Garden, St. Louis, MO & Harvard University Herbaria, Cambridge, MA
  3. ↑ Arora and Hardas p.560
  4. ↑ Hu 1964 p.170
  5. ↑ Hooker p.16
  6. ↑ а б Changkija p.219
  7. ↑ Hu 1964 p.167, 171
  8. ↑ De Wilde & Duyfjes p.175
  9. ↑ Hu 1964 p.171
  10. ↑ Agarwal p.273

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Agarwal, Vishnu Saran (2003). Directory of Indian economic plants. Dehradun: Bishen Singh Mahendra Pal Singh. ISBN 978-81-211-0289-6.
  • R.K. Arora and M.W. Hardas (December 1977). Hodgsonia heteroclita—An oil-rich cucurbit. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 74 (3): 559—661.
  • W.J.J.O. de Wilde and B.E.E. Duyfjes (2001). Taxonomy of Hodgsonia (Cucurbitaceae), with a note on the ovules and seeds. Blumea. 46: 169—179.
  • Changkija, Sapu (1999). Folk Medicinal Plants of the Nagas in India. Asian Folklore Studies. 58 (1): 205—230. doi:10.2307/1178894. JSTOR 1178894. S2CID 77921132.
  • Chowdhury, M. (1996). Bangladesh country report (PDF). FAO international technical conference on plant genetic resources. Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2005. Процитовано 26 травня 2006.
  • A.J.C. Grierson & D.G. Long (1983). Flora of Bhutan : including a record of plants from Sikkim. Edinburgh: Royal Botanic Garden. с. 263.
  • Hooker, Joseph Dalton (1855). Illustrations of Himalayan plants. London: L. Reeve. с. 15—23. LCC QK349.33 .H66 1855.
  • Hsu Chien (November 1963). "Lard fruit" domesticated in China. Euphytica. 12 (3): 261—262. doi:10.1007/BF00027460. S2CID 7221222.
  • Hu Shiu-ying (1964). The economic botany of Hodgsonia. Econ. Bot. 18 (2): 167—179. Bibcode:1964EcBot..18..167H. doi:10.1007/BF02862714. S2CID 28992781.
  • Hu Shiu-ying (2005). Food Plants of China. Hong Kong: Chinese University Press. с. 703—704. ISBN 978-962-201-860-0.
  • Loewer, Peter (2002). The Evening Garden. Timber Press. ISBN 978-0-88192-532-6.
  • USDA. Regulating the Importation of Fresh Fruits and Vegetables (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2006. Процитовано 26 травня 2006.