Hylomyscus endorobae
| Hylomyscus endorobae | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Рід: | Hylomyscus |
| Вид: | H. endorobae
|
| Біноміальна назва | |
| Hylomyscus endorobae (Heller, 1910)
| |
| Синоніми | |
| |
Hylomyscus endorobae — вид гризунів роду Hylomyscus, який зустрічається лише у вибраних частинах вологих гірських лісів Східної Африки в горах Кенійського рифту на південному заході Кенії. Вид пов'язаний із підгірськими, гірськими та верхніми гірськими лісами з відомим поширенням між 2135–3260 метрів над рівнем моря[1].
Це дрібний гризун з довжиною голови й тулуба від 92 до 120 мм, довжиною хвоста від 123 до 172 мм і довжиною стопи від 18 до 26,5 мм. Шерсть м'яка. Верхня частина тіла варіює від жовто-коричневого до сірого, тоді як черевна частина сіро-білувата, іноді з жовто-коричневими відблисками. Лінія поділу з боків чітка. Голова сіра, нижні боки морди білі, навколо очей чорні кільця. Вуха великі, темно-коричневі, без шерсті. Хвіст довший за голову й тулуб, рівномірно сірувато-коричневий і густо вкритий волоссям на кінцевій частині[2].
Це деревний і нічний вид[2].
Фрагментація його природних середовищ існування може в кінцевому підсумку призвести до зменшення популяції, а відомі місця існування H. endorobae зникнуть через тиск лісорубів і фермерів[1].
Цей вид здебільшого зустрічається на охоронних територіях[1].
- ↑ а б в г Demos, T.; Dando, T.; Kennerley, R. (2019). Hylomyscus endorobae. The IUCN Red List of Threatened Species. 2019: e.T111679859A111679862. doi:10.2305/IUCN.UK.2019-1.RLTS.T111679859A111679862.en.
- ↑ а б M.D.Carleton,J.C.Kerbis Peterhans & W.T.Stanley, Review of the Hylomyscus denniae group (Rodentia: Muridae) in eastern Africa, with comments on the generic allocation of Epimys endorobae Heller, in Proceedings of the Biological Society of Washington, vol. 119, n. 2, 2005, pp. 293–325