JL-3 (ракета)

Julang-3 (JL-3)
ТипБРПЧ
ПоходженняКНР КНР
Історія використання
На озброєнні2022 — по т.ч.
ОператориВійськово-морські сили КНР
Характеристики
Боєголовка1—3 РГЧ ІН
Паливотверде ракетне паливо
Операційна
дальність
>10 000 км[1]
Система
наведення
астронавігаційне з Beidou
Пускова
платформа
ПЧАРБ проєкту 094 «Цзинь»

JL-3 (кит. 巨浪-2, піньїнь: Jù Làng Èr, досл. «Гігантська хвиля 2», кодова назва НАТО: CSS-N-20) — китайська міжконтинентальна балістична ракета третього покоління, яка запускається з підводних човнів. Вона розгорнута на атомних підводних човнах ВМС Народно-визвольної армії Китаю проєкту 094[2]. Очікується, що вона буде використовуватися на майбутніх підводних човнах проєкту 096[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Перший випробувальний запуск відбувся 24 листопада 2018 року в Бохайському морі; ймовірно, це було випробування системи холодного запуску з шахти[4]. За даними анонімних китайських джерел, перші три випробувальні пуски здійснив підводний човен проєкту 032, а четвертий запуск у грудні 2019 року — підводний човен проєкту 094[5].

У 2020 році анонімні китайські джерела повідомили, що розробку JL-3 і підводного човна проєкту 096 було розділено для прискорення розвитку ракети, а інтеграція ракети з човном займе щонайменше п’ять років[5].

У листопаді 2022 року Військово-морські сили США повідомили, що підводні човни проєкту 094 були переозброєні ракетами JL-3[2].

Опис

[ред. | ред. код]

JL-3 — твердопаливна ракета з максимальною дальністю до 9 000 км[4] або 10 000 км[1].

Згідно з даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, ймовірний бойовий заряд ракети складається з трьох ядерних боєголовок з індивідуальним наведенням[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б United States Department of Defense (19 жовтня 2023). Annual Report To Congress: Military and Security Developments Involving the People's Republic of China 2023 (PDF) (Звіт). с. 55. Процитовано 10 липня 2024.
  2. ↑ а б Capaccio, Anthony (18 листопада 2022). China Has Put Longer-Range ICBMs on Its Nuclear Subs, US Says. Bloomberg. Процитовано 19 листопада 2022.
  3. ↑ United States Department of Defense (29 листопада 2022). Annual Report To Congress: Military and Security Developments Involving the People's Republic of China 2022 (PDF) (Звіт). с. 96. Процитовано 7 травня 2023.
  4. ↑ а б Shaikh, Shaan (21 грудня 2018). China Flight Tests New JL-3 SLBM. Missile Threat. Center for Strategic and International Studies. Процитовано 29 грудня 2018.
  5. ↑ а б Chan, Minnie (4 січня 2020). China nuclear missile development steps up a gear with test of weapon capable of hitting US mainland. South China Morning Post. Архів оригіналу за 9 січня 2020.
  6. ↑ How is China Modernizing its Nuclear Forces?. Center for Strategic and International Studies. 10 грудня 2019. Процитовано 7 травня 2023.